ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2008 р. | Справа № 4/82-10А. |
від "25" березня 2008 року по справі № 4/82-10А
за позовом підприємця Мельничука Миколи Михайловича, м. Луцьк
до відповідача Територіального управління Головавтоінспекції у Волинській області, м. Луцьк
про скасування постанови про накладення стягнень
Суддя Слободян П. Р.
Секретар судового засідання Ведмедюк М.П.
Представники сторін:
Від позивача: Мельничук М. М. - підприємець, Мозольська О. М. довіреність у справі
Від відповідача: Драган П.І. - довіреність у справі
Суть спору: Підприємець Мельничук М. М суду просить визнати протиправною та скасувати постанову територіального управління Головтрансінспекції у Волинській області про застосування фінансових санкцій № 028460 від 17.01.2008р. посилаючись на те, що абзац 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає штраф за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дана норма передбачає штраф в розмірі 30% неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а до позивача застосували штраф в розмірі 100% Також положення зазначеної статті передбачає експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, однак належний позивачеві автомобіль є грузовим та за своїм призначенням не відноситься до таксі.
Відповідач у судовому засіданні та у запереченнях №№ 3/1-10-628, 3/1-10-629 від 12.03.08р. проти позову заперечує з тих підстав, що під час проведення перевірки вияснилось, що перевезення вантажу здійснювалось без ліцензійної картки на транспортний засіб, згідно п. 33 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі - Закон) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) підлягають ліцензуванню. До ліцензії на кожен транспортний засіб видається ліцензійна картка. В даному випадку здійснювались внутрішні перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення в межах України (ст. 47 Закону) на договірних умовах. Перевозити вантаж на договірних умовах може автомобільний перевізник, який є суб’єктом господарювання і відповідно до законодавства одержав ліцензію (ст. 33 Закону). Таким перевізником згідно п. 1 Закону може бути фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Процедура щодо застосування до позивача фінансових санкцій за порушення ним вимог законодавства про автомобільний транспорт в повній мірі витримана.
Державний контроль автомобільних перевізників у відповідності до чинного законодавства здійснює Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Просить замінити сторону у справі, а саме територіальне управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області на головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, оскільки теруправління не являється юридичною особою, що підтверджується довідкою про включення до ЄДРПОУ.
Враховуючи зазначені обставини та керуючись ст. 52 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність заміни відповідача у справі - територіальне управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області на головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне:
Підприємець Мельничук Микола Михайлович, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, № 84380 за місцем проживання фізичної особи - підприємця, м. Луцьк, пр. Соборності, 19/17.
Підприємець Мельничук М. М., звертаючись до суду просить визнати нечинною постанову територіального управління головавтотрансінспекції у Волинській області за № 028460 від 17.01.08р. про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн. за відсутність ліцензійної картки ТЗ.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 21.11.07 року територіальним управлінням головтрансінспекції в Житомирській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що належить підприємцю Мельничуку М. М. (автомобіль МАЗ -5334, реєстраційний номер 06748ВМ). В результаті даної перевірки було виявлено порушення, а саме в транспортному засобі марки МАЗ - 5334, р.н. 06748 ВМ, що здійснював перевезення вантажів, відсутня ліцензійна карта, про що складено акт перевірки за № 061548 від 21.11.2007р. За результатом перевірки територіальним управлінням головтрансінспекції у Волинській області було внесено припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, датований 21.11.07 року.
Зазначеним приписом було встановлено усунути виявлені порушення у строк до 17.02.2008 року.
На підставі акту за № 061548 від 21.11.2007р. та припису від 21.11.2007р. територіальним управлінням головтрансінспекції у Волинській винесена постанова № 028460 від 17.01.2008р. "Про застосування фінансових санкцій" згідно якої постановлено застосувати до підприємця Мельничука М. М. фінансову санкцію в сумі 1700,00грн.
Беручи до уваги зазначені докази, слід дійти висновку про те, що автомобіль підприємця використовувався без ліцензійної картки.
Судом враховано, що у відповідності до статті 6 "Система органів державного регулювання та контролю" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" від 23.02.2006р. № 3492-ІУ (надалі - Закон) Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації.
Сфера дії цього Закону (ст. 3) поширюється та регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності , які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Главою 2 зазначеного Закону №3492-1У визначено державне регулювання та контроль діяльності автомобільного транспорту.
Згідно ст. 5 даного Закону основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів, надання додаткових транспортних послуг.
При цьому, загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відносно своїх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: - урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; - урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює; зокрема:
- видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов;
- державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
У відповідності до абзацу 7 статті 6 вказаного вище Закону та статті 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. №1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується. Згідно Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005р. за № 1573/11853 територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції.
Згідно п. 4 названого Положення Головавтотрансінспекція здійснює контроль за додержанням суб’єктами господарювання які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування , вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області була дотримана процедура щодо застосування до позивача фінансових санкцій за порушення останнім вимог законодавства про автомобільний транспорт /відсутність ліцензійної карти/.
Господарський суд, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6, 9, абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, п. 3 ст. 2 , ст.ст. 52, 160, 162, 163 Кодексу Адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Відповідача у справі - Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області замінити на належного відповідача - Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
2. В позові відмовити.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через господарський суд Волинської області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя