Справа  № 2-а-5573/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року                                                                       м.Ромни

  Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого В.О. Шульги, при секретарі Ю.В. Кириленко, розглянувши у  порядку письмового провадження в залі суду в м. Ромни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області про нарахування  допомоги  “Дітям війни”, -

В С Т А Н О В И В :

           ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України  в м. Ромни Сумської обл.,  надалі УПФУ, і просить визнати протиправною бездіяльність УПФУ щодо не нарахування та невиплати їй щомісячного підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати УПФУ здійснити  нарахування щомісячного підвищення до її пенсії, встановленого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з розрахунку встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 22 жовтня 2009 року по 18 червня 2011 року. В обґрунтування позову вказує,  що вона, відповідно ст. 1 Закону України  “Про соціальний захист  дітей війни” є дитиною війни і їй у відповідності ст. 6 вказаного закону повинна  виплачуватися щомісячна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком  відповідно ст. 28 Закону України  “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Така допомога їй  виплачувалася відповідачем не в повному розмірі.              

          Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду  у даній справі ОСОБА_1 поновлено строк звернення до адміністративного суду.

           В  судове засідання позивач не прибула, надала заяву про розгляд справи у її відсутності.

            В судове засідання відповідач не прибув,  надав заперечення, в яких справу просить розглядати без участі його представника.

            В зв’язку з вказаним, відповідно ст. 128 КАС України,  враховуючи що  перешкод для розгляду справи  немає, але особи, які беруть участь у справі, не прибули, а потреби заслуховувати свідків  немає,  суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

          Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася 02 листопада 1941 року і є пенсіонером  довічно, а відповідно на неї поширюється дія  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі положення ст. 6 цього Закону, а тому вона має право на отримання підвищеної, як дитині війни, пенсії. Вказані обставини підтверджені паспортом, посвідченням  і  не заперечені відповідачем.

            ОСОБА_1 в 2009-2011 роках нараховувалося і виплачувалось підвищення до пенсії  в розмірі 10 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по 49,8 грн. щомісячно.  Дані обставини  не заперечені відповідачем і підтверджені довідкою УПФ.

          В письмових запереченнях відповідач вказує,  що  позивач має статус дитини війни, а тому згідно ст. 6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” вона вправі отримувати підвищену пенсію на 30 % від мінімальної пенсії за віком, але вони заперечують проти задоволення позову, так як відсутні кошти для проведення таких виплат, відсутній механізм визначення розміру такої допомоги, дія Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” в 2007 році припинялася, в 2008 році була інша редакція норми. Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними, через  невизначеність на законодавчому рівні   органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни.

          Виходячи із встановлених обставин та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.           

           Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

           Відповідно п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  змінено і викладено в новій редакції.

            Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

          Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, УПФУ повинно було нараховувати та сплачувати позивачу в 2009-2011 роках доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,  нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          Отже, після прийняття 22 травня 2008 року рішення  Конституційним Судом України,  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” діє в редакції, яка передбачає нарахування та виплату соціальної гарантії для пенсіонерів у виді підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

          19 червня 2011 року набув чинності  Закон України  "Про внесення змін до   Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", в  п. 7  якого вказано  Прикінцеві положення доповнити пунктом 4 такого змісту: 4. Установити,  що у 2011 році норми і положення статей  39, 50,  51,  52,  54  Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи",  статті  6  Закону  України  "Про  соціальний захист  дітей  війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про  пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з  військової  служби,  та  деяких  інших осіб"   застосовуються  у  порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік.

           За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

            Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

          Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” покладено на УПФУ за місцем проживання позивача.

           Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

             За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

              Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання підвищення  пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

              Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

                    Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не надано суду доказів, щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку, щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

          Таким чином вимоги позивача за період з 22 жовтня 2009 року по 18 червня 2011 року підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.  64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни”,  ст.ст. 10, 11, 12, 71, 158 - 163, 167,  186 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області про нарахування допомоги “Дітям війни” задоволити.

          Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення пенсії з 22 жовтня 2009 року по 18 червня 2011 року.

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області  нарахувати передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” щомісячне підвищення до пенсії ОСОБА_1 з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - 30 % мінімальної пенсії за віком: з 22 жовтня 2009 року по 18 червня 2011 року включно, з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

 Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області виконати постанову в межах суми платежу за один місяць негайно.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом  десяти  днів  з  моменту отримання  копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_2