ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"12" березня 2008 р. | Справа № 12/18-319 |
16 год. 00 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Скрипчук О.С.
при секретарі судового засідання Дудник А.І.
Розглянув справу
за позовом: Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириське відділення), вул. Шевченка,19, м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Українська тютюнова компанія", вул. Шевченка,15, м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область
про: стягнення податкового боргу
За участю представників сторін:
позивача: начальник юридичного сектору Бучацької МРДПІ Гладиш А.С., довіреність №31 від 09.01.08р.;
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області (Монастириське відділення), м. Монастириська, надалі позивач, звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Українська тютюнова компанія", м. Монастириська, надалі відповідач, про стягнення з ВАТ "Українська тютюнова компанія" заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 1072724,06 грн. за рахунок його активів.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач не своєчасно сплачував узгоджені суми податкових зобов’язань, внаслідок чого виник податковий борг. В підтвердження викладеного додає корінець першої податкової вимоги від 01.02.2007р. №1/2, корінець другої податкової вимоги від 07.03.2007р. №2/11, рішення "Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу" від 12.04.2007р. №1667, податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року від 20.02.2007р. №904, розрахунки акцизного збору за грудень 2006 рік та січень 2007 рік.
Представник позивача позовні вимоги підтримує.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Письмових заперечень проти позову не подав.
Згідно клопотання від 20.02.2008р. за підписом представника позивача технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Закон України „Про державну податкову службу в Україні” (п. 11 ст. 11) надає право органам державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державній податковій службі надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», надалі Закон №2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, і зобов’язаний самостійно сплатити протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначених цією статтею, визнається сумою податкового боргу платників податків.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2007 року №904 від 20.02.2007р. товариством визначено для сплати 43209 грн. податку на додану вартість, сума який станом на дату подання позову не сплачена.
Згідно розрахунків акцизного збору за грудень 2006 рік №8187 від 17.01.2007р. та січень 2007 рік №699 від 06.02.2007р. ВАТ «Українська тютюнова компанія»зазначило для сплати акцизного збору в сумі 1030423 грн. Дана сума була частково сплачена товариством. Станом на дату подання позову за відповідачем рахується податковий борг із сплати акцизного збору в сумі 1029634,63 грн.
Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем на адресу ВАТ «Українська тютюнова компанія»були направленні перша податкова вимога від 01.02.2007р. №1/2 та друга податкова вимога від 07.03.2007р. №2/11. Однак, вказані вимоги податкового органу про сплату боргу були залишенні відповідачем без належного реагування та задоволення.
На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати податкового боргу в сумі 1072724,06 грн.
Згідно з п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусового стягненні в рахунок погашення податкового боргу виключного за рішенням суду.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірі, встановлених законом.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Українська тютюнова компанія» податкового боргу в сумі 43089,43 грн. з податку на додану вартість та 1029634,63 грн. з акцизного збору підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути за рахунок активів податковий борг в сумі 1 072 724,06 грн. із відкритого акціонерного товариства «Українська тютюнова компанія», вул. Шевченка,15, м. Монастириська, код ЄДРПОУ 00377377, р/р 26007305681796 в Філії ЗАТ «Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку»м. Тернопіль, МФО 338426, на рахунки:
-- 43 089,43 грн. податку на додану вартість –на р/р 31115029700375, Державний бюджет Монастириський район 14010100, код одержувача 23588177, банк – УДК в Тернопільській області, МФО 838012;
-- атковий бьоргуоварисвта 11. Однак, вимоги податкового органу про сплату боргу були залишенні відповдіачем778 992,02 грн. акцизного збору за тютюнові вироби (за ставкою у твердих сумах з одиниці реалізованого товару) –на р/р 31116039700375, Державний бюджет Монастириський район 14020600, код одержувача 23588177, банк –УДК в Тернопільській області, МФО 838012;
-- 250 642,61 грн. акцизного збору за тютюнові вироби (за ставкою у процентах до обороту з реалізації товару) –на р/р 31116040700375, Державний бюджет Монастириський район 14020700, код одержувача 23588177, банк –УДК в Тернопільській області, МФО 838012.
Виконавчий лист видати за заявою Бучацької МР ДПІ.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „___” березня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя О.С. Скрипчук