Справа №  2-247/11

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  05 грудня 2011 року                                                                         Новгородківський районний суд

Кіровоградської області

 у складі:          головуючого судді                    Пасічника Д.І.,

при секретарі                    Осієвській І.О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  смт. Новгородка цивільну справу за позовом ПАТ “Кіровоград-Авто” до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків,

  В С Т А Н О В И В:

  Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що  згідно укладеного публічного договору між сторонами на підставі наряду-наказу на виконання робіт №0616433 від 25.12.2007 р., позивачем було виконано роботи по встановленню додаткового обладнання на автомобіль марки “Амулет АК15”, державний номер 099935, що підтверджується актом виконаних робіт №ЗН-061643 від 25.12.2007 р.

Отримавши автомобіль, відповідач без будь-яких заперечень та зауважень по суті виконаних робіт, ухиляється від проведення оплати вартості виконання цих робіт, яка становить 480,00 грн. та відшкодування завданих підприємству збитків на суму 1060,03 грн.,  ПДВ-304,19 грн., а направлена відповідачу претензія №2621 від 29.09.2009 р. залишена ним без реагування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Суду надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки позовні вимоги є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на доказах. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, що є підставою у відмові в задоволені позову.

Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні  їм правовідносини, які регулюються               ст.ст. 256, 257, ч.1 ст.261, ч.4 ст. 267 ЦК України.

Згідно ст.256  ЦК України позовна давність —це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно позиції позивача, 25.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено публічний договір на підставі наряду-наказу на виконання робіт №0616433 від 25.12.2007 р., по встановленню додаткового обладнання на автомобіль марки “Амулет АК15”, державний номер 099935. Позивач виконав своє договірне зобов’язання належним чином, а відповідач отримавши свій автомобіль із додатковим встановленим обладнанням не провів оплату за виконану роботу. Проте на підтвердження вказаної позиції не надано жодного первинного документу із підписами сторін про підтвердження зобов’язання відповідача.

Позивачу про його порушене право та про особу, яка його порушила стало відомо у 2007 р., що підтверджується обставинами викладеними у позові та наданими поясненнями представником позивача під час розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того, згідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд критично віднісся до  акту виконаних робіт №ЗН-061643 від 25.12.2007 р. (а.с.10), так у ньому відсутній підпис замовника та виконавця, який є основним реквізитом документу, тобто неможливо стверджувати, що перераховане в акті обладнання було встановлено на автомобіль відповідача. Будь-яких інших доказів на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем суду не було надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованим, заявлені із пропущенням строків позовної давності та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст.84 ЦПК України, витрати на правову допомогу у розмірі 1000, 00 грн., які понесені відповідачем, підлягають стягненню із позивача на його користь.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, ч.1 ст.261, ч.4 ст. 267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 208–218, 294, 296  ЦПК України суд, -

  В И Р І Ш И В:

  Відмовити у задоволені цивільного позову ПАТ “Кіровоград-Авто” до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків.

Стягнути з ПАТ “Кіровоград-Авто” на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1000, 00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції.

  Суддя                                                                                Д.І. Пасічник