Справа № 2-1536/11

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25 травня 2011 року                                                   Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючого -               судді Іванюк І.Д.

              при секретарі с/з -          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 –ОСОБА_3, третя особа: ЛКП «Нове»про демонтаж самочинно влаштованої комори, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідачку демонтувати самочинну комору площею 2,34 кв.м., влаштовану нею біля сміттєпроводу на сходовій площадці між 8 та 9 поверхами 4 під’їзду житлового будинку № 4 на вул. С. Петлюри у м. Львові. Позовні вимоги мотивує тим, що мешканкою квартири № 210 вказаного будинку було самовільно влаштовано комору у коридорі загального користування без отримання дозволу Залізничної районної адміністрації ЛМР та без погодження із іншими мешканцями квартир. На підставі висновку міжвідомчої комісії № 17 від 18.05.2010 р. розпорядженням Залізничної районної адміністрації ЛМР від 20.05.2010 р. № 382 відповідачку зобов’язано демонтувати спірну комору в термін до 10.06.2010 р. за власні кошти, однак в добровільному порядку згадане розпорядження вона не виконала, що було встановлено перевіркою ЛКП «Нове».

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, діючи згідно довіреності від 05.01.2011 р. № 32-вих-33 подав заяву про розгляд справи у їх відсутності та підтримання ними позовних вимог.

Відповідачка, представник третьої особи у судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Оглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у ній докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 100, 152 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Відповідно до п. 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Відповідно до п.7 „Правил користування приміщеннями житлових будинків”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572 із змінами від 24 січня 2006 р. власник та наймач (орендар) квартири зобов’язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, а також власник квартири повинен використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання. Пункт 4 вказаних правил передбачає, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Відповідно до ст. 382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщенні загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 р., допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир, кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник ( власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Судом встановлено, що відповідачка зареєстрована та проживає у квартирі № 210 у будинку по вул. С.Петлюри, 4 у м. Львові, який перебуває у віданні житлово-будівельного кооперативу № 79.

З схеми сходової площадки між 8 та 9 поверхами 4 під’їзду житлового будинку № 4 на вул. С. Петлюри у м. Львові (а.с. 6) вбачається, що відповідачкою у коридорі загального користування самовільно влаштовано комору площею 2,34 кв.м.

Розпорядженням Залізничної районної адміністрації ЛМР від 20.05.2010 р. № 382 "Про самочинне будівництво гр. ОСОБА_2 –ОСОБА_3С." відповідача зобов’язано демонтувати згадану комору до 10.06.2010 р. за власні кошти. Згідно повідомлень ЛКП «Нове»від 07.05.2010 р., 31.05.2010 та 14.06.2010 р. (а.с. 9-11) відповідачку повідомлено про необхідність демонтувати самочинно споруджену комору, однак, як вбачається із акту ЛКП „Нове” від 09.07.2010 р. (а.с. 6) згадане розпорядження нею виконано не було.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи, що сходова клітка перебуває у спільній власності власників та користувачів квартир в буд. № 4 по вул. С.Петлюри у м. Львові, які згоди на обладнання комори відповідачам не давали, комора зведена без належного дозволу позивача, а тому суд приходить до висновку, що таку слід демонтувати.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215, 225-226 ЦПК України, ст.ст. 376, 382 ЦК України, ст.ст. 100, 152 Житлового кодексу УРСР, рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004р. №1-2/2004, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572 із змінами від 24 січня 2006 р., Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005р. №76, суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Зобов’язати ОСОБА_2 –ОСОБА_3 демонтувати самочинно влаштовану комору площею 2,34 кв.м., біля сміттєпроводу на сходовій площадці між 8 та 9 поверхами 4 під’їзду житлового будинку № 4 на вул. С. Петлюри у м. Львові.

Стягнути ОСОБА_2 –ОСОБА_3 в користь держави 8 гривень 50 копійок судового збору та в користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.