ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"20" березня 2008 р. | справа № 20-5/547 |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 18)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
про визнання недійсним рішення про проведення конкурсу
Суддя: І.В. Євдокимов
Представники:
Позивач - Тарасенко Руслан Григорович, представник, довіреність № б/н від 16.11.07, ТОВ "ПКФ "Гевс ЛТД";
Відповідач - Михайлова Олена Євгенівна, головний спеціаліст відділу правового забезпечення, довіреність №47 від 08.01.08, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, про визнання недійсним рішення о проведенні конкурсу про надання в оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить суд визнати недійсним рішення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради оформлене протоколом від 06.11.2006 про проведення конкурсу про надання в оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18 та оголошеного про його проведення.
Позивач, також, звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.
Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято в порушення діючого законодавства України.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що строк дії договору припинився, а позивач користується орендованим приміщенням незаконно, крім того, протоколом засідання конкурсної комісії від 06.11.2006 рішення про проведення конкурсу не приймалось.
Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представників сторін дослідивши надані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
16.12.1996 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, (орендодавець) та ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” (орендар) уклали договір № 1974 оренди нерухомого майна, а саме: нежітлових приміщень загальною площею 400,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, строком до 06.08.2006 (далі –Договір).
Відповідач листом від 16.08.2006 за вих. № 1623 повідомив Позивача про припинення Договору у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений, та звернувся з вимогою передати орендоване майно за актом приймання-передачі в строк, встановлений Договором.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди можуть бути:
· державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
· нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
· інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.
Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів.
Згідно зі ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Тобто орендар має право на користування орендованим приміщенням тільки на протязі строку дії договору оренди.
Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як вбачається із матеріалів справи строк дії договору оренди припинився 06.08.2006.
Згідно зі ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” установити, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про порядок передачі в оренду майна, яке є власністю територіальної громади м. Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради № 1464 від 13.02.2007, а також Положенням про міську комісію по оренді комунального майна, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 1260 від 23.01.2007, колегіальними органом –Міською комісією по оренді комунального майна було прийнято рішення про оголошення конкурсу на оренду нежітлових приміщень загальною площею 400,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18 (протокол № 5-06 від 19.09.2006).
Посилання позивача на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 по справі № 20-4/141 за позовом ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Гевс ЛТД” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Севастопольської міської Ради, Відділу культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації, Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю про спонукання зробити оцінку нежитлових приміщень магазину, розташованих в будівлі за адресою вул. Леніна, 18 і укласти договір купівлі-продажу вказаних приміщень загальною площею 400,9 м2, якою зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити оцінку нежитлових приміщень магазину, літери „А”, згідно плану Бюро технічної інвентаризації у будівлі за адресою вул. Леніна, 18 у місті Севастополі загальною площею 400,9 кв.м., у тому числі приміщень підвалу площею 163,4 кв.м., приміщень першого поверху площею 237,5 кв.м., двох ґанків, та зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" (вул. Леніна, 18, м.Севастополь, 99011) договір купівлі-продажу шляхом викупу нежитлових приміщень у будівлі за адресою вул. Леніна, 18 у місті Севастополі загальною площею 400,9 кв.м., у тому числі приміщень підвалу площею 163,4 кв.м., приміщень першого поверху площею 237,5 кв.м., двох ґанків, є безпідставним, на підставі того, що постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2007 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 у справі № 20-4/141 Господарського суду м. Севастополя скасовано, а рішення господарського суду м. Севастополя від 18.12.2006, якім ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Гевс ЛТД” відмовлено в позові повністю, залишено в силі.
При таких обставинах, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У позові відмовити повністю.
Суддя І.В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
25.03.2008
Розсилка:
1. ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 18)
2. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
3. Справа
4. наряд