УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

               Справа № 22-ц-24230/11                    

Справа № 22ц-24230/2011                                                          Головуючий у першій інстанції

Категорія 34 ( ІІІ )                                                                              суддя Свистунова О.В.

                                                                                              Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді:       Зубакової В.П.

суддів:                              Остапенко В.О., Неклеси В.І.

при секретарі:                  Бадалян Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 та його представника  ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_5, Криворізька філія Закритого акціонерного товариства «Страхова група ТАС», про відшкодування майнової та моральної шкоди

          Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

позивач ОСОБА_4,

третя особа ОСОБА_5,

експерт ОСОБА_7, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної події в обґрунтування якого послався на те, що 13.03.2009  року  ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки  «Опель Рекорд», н.з. НОМЕР_2, допустив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес Бенц Віто», д.з.  НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5, який належить на праві приватної власності позивачу.  Внаслідок  дорожньо-транспортної події автомобіль позивача отримав механічні пошкодження,  позивачу завдана моральна шкода, і  в зв`язку з чим останній, доповнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь завдані матеріальні збитки у розмірі  24 840,71 грн., на відшкодування моральної шкоди  20 000 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалами суду від 10.03.2010р. та 30.04.2010р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб  ЗАТ «Страхова Група «ТАС» та ОСОБА_5

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 липня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто  з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_4  майнову шкоду у вигляді реальних збитків у розмірі 24 840, 71 грн., моральну шкоду в розмірі 2 000 грн., судовий збір у розмірі 479,40 грн. та витрати пов’язані з розглядом справи у сумі 1 313 грн., з яких 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 193 грн. – витрати пов’язані з проведенням судової експертизи.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, посилаючись на невірне застосування судом норм  матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким встановити, що належними відповідачами по справі є ОСОБА_2 та ОСОБА_5, зменшити майнову шкоду до 7 567,65 грн. та зменшити розмір судових витрат стягнутих з відповідача на користь позивача за проведення експертизи з 1 193грн. до 650 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Так, судом застосовано до спірних правовідносин положення ст. 1187 ЦК України, замість ч.2 ст. 1188 ЦК України, яка передбачає відповідальність за шкоду, завдану при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, володільцями джерел підвищеної небезпеки, якими в даному випадку є ОСОБА_2 та ОСОБА_5, і саме ці особи є належними відповідачами по справі та повинні відповідати за завдану шкоду, як солідарні боржники.

Судом не надано належної правової оцінки висновку експерта №Д29/06/10 судової автотоварознавчої експертизи від 20 липня 2010 року, згідно якого розмір матеріального збитку, за умов доцільності відновлення пошкодженого транспортного засобу ( а з позовних вимог вбачається, що позивач бажає відновити транспортний засіб), тобто з урахуванням відсотка зносу – стану на момент пошкодження, складає 24 398,51 грн., а  враховуючи розмір страхового відшкодування у сумі  16 830,86 грн., розмір реальних збитків позивача ОСОБА_4 становить 7 567,65 грн.

Судом безпідставно стягнуто з відповідача на користь позивача витрати, понесені за проведення судової експертизи у розмірі  1 193грн., до яких віднесено  143,88 грн. вартості послуг СТО при проведенні експертизи та 400 грн. за евакуацію автомобіля до місця проведення експертизи,  які не мають прямого відношення до проведення експертизи та не підтвердженні належними доказами. Крім того, деякі квитанції судом враховано двічі, що призвело до завищення розміру послуг евакуатора.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених позовних вимог, апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2009 року в результаті дорожньо-транспортної події було механічно пошкоджено автомобіль «Мерседес Бенц Віто» д.н. НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що зіткнення транспортних засобів сталося з вини водія автомобіля «Опель Рекорд» д.н. НОМЕР_2 – ОСОБА_2, внаслідок порушення останнім п. 2.3 «б», п. 11.4  Правил дорожнього руху України, що було встановлено Дзержинським  районним судом м. Кривого Рогу при ухваленні постанови від 08.10.2009 року, та апеляційним судом Дніпропетровської області при ухваленні постанови від 13 листопада 2009 року по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП (а.с. 7-8 т.1).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2009 року є підставою звільнення від доказування, оскільки обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з вини  відповідача  ОСОБА_2 у ДТП та його обов`язку, як власника транспортного засобу, нести відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, та наявності у зв’язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 1167, 1187 ЦК України для її відшкодування.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо покладення відповідальності з відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, позивачеві  ОСОБА_4 на власника транспортного засобу ОСОБА_2 відповідає закону.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності покладення відповідальності, крім ОСОБА_2, на водія автомобіля «Мерседес Бенц Віто» д.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_5, за участю якого відбулося зіткнення транспортних засобів, на  підставі ч.2 ст. 1188 ЦК України є безпідставними та спростовуються наступним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Так, судом дійсно встановлено, що шкоду позивачу завдано внаслідок зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки, а тому відповідальність за неї повинен нести володілець такого джерела підвищеної небезпеки, з вини якого сталося ДТП, тобто ОСОБА_2. Особливості правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, встановлені статтями 1187, 1188 ЦК України, а тому доводи апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 1188 ЦК України, якою передбачено порядок відшкодування шкоди особами, які спільно завдали шкоду, є безпідставними.

Не може погодитись колегія суддів і з доводами апеляційної скарги щодо невірного визначення судом першої інстанції  розміру судових витрат, стягнутих з відповідача на користь позивача за проведення експертизи.

Так, встановивши, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача, зазнав таких технічних ушкоджень, які унеможливлюють переміщення транспортного засобу без сторонньої допомоги, що змусило позивача скористатись послугами автоевакуатора та СТО, суд першої інстанції обґрунтовано відніс ці затрати до затрат, які пов’язані з дорожньо-транспортною подією, а, відтак, підлягають відшкодуванню відповідачем.

Однак, рішення суду  в частині   розміру відшкодування шкоди ОСОБА_2 підлягає зміні, оскільки суд першої інстанції  в порушення вимог п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України неповно з`ясував обставини,  що мають значення для справи.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №Д29/06/10 від 20.07.2010р. сума матеріальних збитків, завданих власнику пошкодженого автомобіля «Мерседес Бенц Віто» д.н. НОМЕР_1 складає 24 398,51 грн. (а.с. 115-123 т.1). Саме така сума підлягає до стягнення  в задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована АТ «Страхова Група ТАС».  

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 р. № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників назем них транспортних засобів», який набув чинності з 1 січня 2005 p., страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що  акціонерним товариством «Страхова Група ТАС» призначено позивачу  на відшкодування  шкоди  заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди без урахування  податку на додану вартість 16 830,86 грн., що підтверджується  актом про страховий випадок від  3.12.2009 року ( т. 1 а.с. 14 ).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_4 різниця між шкодою, заподіяною в результаті ДТП та сумою страхового відшкодування, яка становить 7 567,65 грн. із розрахунку:  24 398,51 грн. – 16 830,86 грн. = 7 567,65  грн.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача  ОСОБА_2 та його представника  ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 липня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 майнової шкоди  у вигляді реальних збитків змінити, зменшивши цю суму з 24 840,71 гривень до 7 567,65 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.