Справа №22-ц-1778/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Свиненко
Категорія - 52 Суддя-доповідач - Кононенко
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,
суддів - Семеній Л. І., Хвостика С. Г.,
з участю секретаря - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка»
на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16 серпня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка», третя особа – директор ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 23 червня 2004 року працювала на посаді менеджера зі збуту відділу продажу. 09 лютого 2011 року вона була звільнена на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. У зв’язку з тим, що при її звільненні було порушено її трудові права, просила, уточнивши свої вимоги, поновити її на роботі у займаній посаді, стягнути на її користь 11454 грн. 58 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16 серпня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді менеджера зі збуту відділу продажу КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» з 10 лютого 2011 року.
Стягнуто з КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» на користь ОСОБА_1 6384 грн. 67 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» на користь держави 63 грн. 85 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати, але не більше чим за один місяць.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати зазначене рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити нове, яким задовольнити зазначену позовну вимогу у повному обсязі.
При цьому зазначає, що у суду не було підстав зменшувати розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму допомоги по безробіттю, яку вона отримала у центрі зайнятості.
КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
При цьому зазначає, що відповідь на звернення адміністрації підприємства з питання звільнення позивачки була надана з порушенням строків, установлених ч.2 ст.43 КЗпП України. Крім того, вказує, що судом не враховано, що при звільненні ОСОБА_1 виплачено вихідну допомогу в сумі 1865 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, проти апеляційної скарги КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» заперечувала, представника відповідача КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» Лукашової О.Б., яка підтримала доводи апеляційної скарги заводу та заперечувала проти доводів скарги ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» підлягає частковому задоволенню, а скарга ОСОБА_1 – відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 23 червня 2004 року працювала на посаді менеджера зі збуту відділу продажу КП «Шосткинський казенний завод «Зірка».
Наказом директора КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» від 17 травня 2010 року №216 прийнято рішення щодо питання зменшення чисельності адміністративно-управлінського персоналу.
24 листопада 2010 року видано наказ про скорочення штату у відділі продажу.
01 лютого 2011 року Об’єднаною профспілковою організацією КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» відмовлено адміністрації підприємства у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Наказом директора КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» від 09 лютого 2011 року №113к ОСОБА_1 звільнено з роботи за скороченням штату на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що при її звільненні з роботи порушено вимоги ст.ст.42, 43 КЗпП України, а саме: звільнення проведено без згоди профспілкової організації та не враховано її переважне право на залишення на роботі.
Згідно з ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Відповідно до роз'яснення п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.
З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2011 року Об’єднаною профспілковою організацією КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» відмовлено адміністрації підприємства у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 (а.с.5-6).
За таких умов розірвання трудового договору з позивачкою, з огляду на вимоги ст.43 КЗпП України, не можна визнати законним.
Та обставина, що профспілковим комітетом були порушені строки розгляду подання адміністрації підприємства, передбачені ч.2 ст.43 КЗпП України, щодо надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем у справі, досліджена судом першої інстанції і, на думку колегії суддів, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вона не може бути підставою для відмови у позові.
Доводи відповідача про протилежне є безпідставними, як і доводи про те, що позивачка не мала переважного права на залишення на роботі на посаді менеджера зі збуту відділу продажу, оскільки наявними у справі доказами підтверджується, що ОСОБА_1 має тривалий безперервний стаж роботи на підприємстві та більш високу кваліфікацію і продуктивність праці порівняно з працівниками, які були залишені на роботі на посаді менеджера зі збуту, і в її сім’ї немає інших працівників із самостійним заробітком (а.с.3-4, 6, 7-8, 10, 51, 54, 55-57).
Є вірним також і висновок суду про стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проте, що стосується його розміру, то він визначений судом неправильно.
Відповідно до роз’яснень абзацу другого п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року із змінами, «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується одержана допомога по безробіттю, вихідна допомога.
З матеріалів справи вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 87 грн. 44 коп. (а.с.9).
Зважаючи на те, що тривалість вимушеного прогулу складає 131 день та враховуючи, що ОСОБА_1 при звільненні виплачено вихідну допомогу в сумі 1865 грн. та Шосткинським міськрайонним центром зайнятості виплачено допомогу по безробіттю в сумі 5494 грн. 16 коп.(а.с.31, 92, 114), то стягненню на її користь підлягає 4095 грн. 42 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (87,44 х 131 – 5494,16 – 1865).
Відповідно до ст.88 ЦПК підлягають стягненню з відповідача судові витрати.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення місцевого суду на підставі п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України в частині розміру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16 серпня 2011 року в частині розміру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити.
Стягнути з Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» на користь ОСОБА_1 4095 (чотири тисячі дев’яносто п’ять) грн. 42 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не 6384 грн. 67 коп., як зазначено у рішенні суду першої інстанції.
Стягнути з Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» на користь держави 40 грн. 95 коп. судового збору та 77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а не 63 грн. 85 коп. та 120 грн. як вказав суд першої інстанції.
В іншій частині рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16 серпня 2011 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» 16 грн. 44 коп. повернення сплаченого судового збору та 43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -