Справа №22-ц-2136/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шелєхова

Категорія - 49 Суддя-доповідач - Кононенко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Кононенко О. Ю.,

суддів -  Семеній  Л. І.,  Маслова  В. О.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 21 жовтня  2011 року

у справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 21 жовтня  2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 07 червня 1994 року відділом РАГС Арабкирського району м.Єреван, актовий запис №277.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей – сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4 -  ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу),  але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття, починаючи стягнення з 15 серпня 2011 року.

Стягнуто з  ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення змінити - стягнути з відповідача аліменти в розмірі Ѕ частини всіх видів його заробітку (доходу).

При цьому зазначає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в такому розмірі. Крім того, вказує, що судом не враховано її додаткові витрати у зв’язку зі станом здоров’я дочки ОСОБА_4 та у зв’язку з навчанням сина ОСОБА_3 на платних підготовчих курсах.

Рішення суду в частині вирішення вимог про розірвання шлюбу не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, її представника – адвоката ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, відповідача ОСОБА_2, який заперечував проти скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 07 червня 1994 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають  двох дітей – сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4 -  ІНФОРМАЦІЯ_2.

Діти проживають з матір’ю -  ОСОБА_1 Батько матеріальної допомоги на утримання дітей в належній кількості не надає.

ОСОБА_2 є працездатним, має нормальний стан здоров’я, постійне місце роботи, постійний дохід.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей у більшому розмірі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.180, 181 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2  є батьком двох неповнолітніх дітей – сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4 -  ІНФОРМАЦІЯ_2., які проживають з матір’ю -  ОСОБА_1 (а.с.9, 10).

Доводи заявника апеляційної скарги про те,  відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, довідкою про його доходи, згідно з якою його місячний заробіток складає 1638 грн. 80 коп. з урахуванням податків (а.с.19).

Посилання ОСОБА_1 на те, що судом не враховано її додаткові витрати у зв’язку зі станом здоров’я дочки ОСОБА_4 та у зв’язку з навчанням сина ОСОБА_3 на платних підготовчих курсах, не є підставою для зміни рішення місцевого суду, оскільки участь батьків у додаткових витратах на дитину врегульована ст.185 СК України.

Судом при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, належним чином досліджено майновий стан як позивачки, так і відповідача, виходячи з наданих сторонами доказів.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 21 жовтня  2011 року в частині стягнення аліментів залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -