Справа № 2-3004/11 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І.Б.

Провадження № 22-ц/0390/2031/11

Категорія:27 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Подолюка В.А.,

суддів - Шевчук Л.Я., Гапончука В.В.,

при секретарі - Матюхіній О.Г.,

з участю представника позивача - Поперецького О.В.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу, за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»на рішення Луцького міськрайонного суду від 1 листопада 2011року,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»подало апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 1 листопада 2011 року, яким відмовлено у задоволенні його позову у даній справі.

В поданій скарзі позивач, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове яким задовольнити позов по суті вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що 5 червня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є позивач –ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 09.083-08-СК, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 25000 доларів США строком до 4 червня 2013 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором 5 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір застави, відповідно до якого останній передав в заставу транспортний засіб - автобус пасажир, марка - БАЗ, модель А079.14, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Відомості щодо обтяження зазначеного рухомого майна, що є предметом договору застави, 6 червня 2008 року було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

27 серпня 2009 року Луцьким МРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області було проведено перереєстрацію вказаного автобуса із заміною свідоцтва про реєстрацію автомобіля на підставі біржового договору № 930055, укладеного довіреною особою ОСОБА_5 від імені ОСОБА_6 з ОСОБА_4, за яким було зареєстрована право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду із даним позовом Банк просив визнати зазначений біржовий договір недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 215 ЦК України, а саме: у зв’язку з недодержанням в момент вчинення правочину його сторонами вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України та ст. 586 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу».

          Відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.          

          За змістом ст. 586 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу»заставодавець має право відчужувати предмет застави лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 2 Закону України «Про заставу»встановлено, що відносини застави, не передбачені законом про заставу, регулюються іншими актами законодавства України.

Враховуючи, що даний спір виник не тільки з правовідносин щодо прав і обов’язків заставодавця і заставодержателя, а стосується також прав і обов’язків відповідача ОСОБА_4 який за відплатним договором придбав у передбаченому законом порядку транспортний засіб, то при вирішенні даного спору слід застосовувати відповідні положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», норми якого поширюються на спірні правовідносини і регулюють правовий режим обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

В цій статті також визначено, що обтяжувач, права якого порушені внаслідок вищезазначених дій боржника, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено законом. (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Враховуючи, що ОСОБА_4 придбав транспортний засіб, який ОСОБА_3. як заставодавець не мав права без згоди заставодержателя (Банка) відчужувати, про що покупець не знав і не міг знати, то ОСОБА_4 є добросовісним набувачем і набув за відплатним договором право власності на транспортний засіб відповідно до закону без обтяжень.

У зв’язку з цим право позивача як заставодержателя на рухоме майно зберігає чинність у відносинах із заставодавцем ОСОБА_3, однак, воно є нечинним у відносинах з відповідачем ОСОБА_4, який купив це майно.

Крім того колегією суддів встановлено, що спірний транспортний засіб - автобус пасажир БАЗ на час вирішення спрору відчужений відповідачем ОСОБА_4 іншій особі.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального права колегія суддів приходить до висновку про відсутність в даному випадку передбачених законом правових підстав для визнання оспорюваного біржового договору купівлі-продажу недійсним.

Разом з тим, позивач ПАТ «ВТБ Банк»вправі захистити свої права як заставодержателя, порушені діями заставодавця ОСОБА_3, звернувшись з вимогою до нього про відшкодування завданих збитків відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

          Доводи апеляційної скарги є безпідставними і не спростовують правильності висновків суду.

          Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.           Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Банку про витребування транспортного засобу та скасування його реєстрації позивачем не оскаржувалося, а тому виходячи з меж апеляційного розгляду, визначених ст. 303 ЦПК України, в зазначеній частині не підлягає перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись  ст.ст. 307, 308,  314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 1 листопада 2011року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді :