Справа № 2-5463/11 Головуючий у 1 інстанції:Грушицький А.І.

Провадження № 22-ц/0390/1776/11

Категорія:46 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Данилюк В А

суддів -  Свистун О.В., Овсієнка А.А.

при секретарі Дуткіній Ж.П.

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 вересня 2011 року,

                                               В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, вказуючи на незаконність рішення суду через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила його змінити в частині визначення способу виховання та спілкування батька з малолітнім сином ОСОБА_5.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 8 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов’язано ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні  та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: щотижня у суботу з 10.00 год. 16.00 год. з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

У даному судовому засіданні відповідач та представник відповідача апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити.

Позивач та представник позивача апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, просили залишити його без змін.

Заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 24 лютого 2011 року розірвано шлюб між сторонами. Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, яким суд дав належну правову оцінку.

          Чинним законодавством України встановлений принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей, і жоден із них не має будь-яких переваг.   

          Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.   

          Згідно із  ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.   

          Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано,що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.   

          За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав щодо дитини.   

          Згідно із ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.   

          Відповідно до ч.2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.   

З матеріалів справи, а саме із рішення відділу опіки та піклування № 10 від 18 травня 2011 року вбачається, що при вирішенні звернення ОСОБА_1 про його участь у вихованні малолітнього сина, органами опіки та піклування було враховано вік дитини, стан її здоров’я, а також згоду матері ОСОБА_3 і визначено позивачу наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1, щотижня у суботу з 10.00 год. до 15.00 год.(або в інший день за погодженням). Враховуючи вік дитини, побачення батька з сином мають відбуватися у присутності матері ОСОБА_3. Зобов’язано відповідачку не перешкоджати батькові брати участь у вихованні сина.

Враховуючи, що сторони не можуть дійти згоди щодо виконання рішення відділу опіки і піклування, відповідно до встановлених обставин справи, зазначених норм закону, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову, яким зобов’язано відповідачку не чинити перешкод позивачу брати участь у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, а також вірно визначено день тижня і години відвідування дитиною місця проживання батька, враховуючи, що в інші дні позивач працює.

Покликання відповідача на те, що дитина потребує допомоги лікаря-психолога, в зв’язку з чим їй необхідно відвідувати останнього щосуботи з 12.00 год. по 14.00 год. не заслуговує на увагу, оскільки остання не подала суду доказів про необхідність проведення таких занять з психологом та про неможливість їх проведення в інший час.

З довідки Луцької міської дитячої поліклініки від 23.11.2011 року, оглянутої апеляційним судом, убачається, що відповідачка 23.11.2011 року звернулася у поліклініку за консультацією до психолога і їй рекомендовано проводити з дитиною корекційні бесіди. Будь-якої інформації щодо проведення консультацій з психологом саме по суботах дана довідка не містить. Крім того, дані обставини мали місце після вирішення справи, тоді як під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачка не зазначала про необхідність відвідування психолога у суботу, навпаки, відповідачка стверджувала, що для неї незручним буде відвідування батьком дитини у неділю.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

          Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

                                               У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 вересня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді