Справа № 2-6817/11 Головуючий у 1 інстанції:Савицька Н.В.

Провадження № 22-ц/0390/1854/11

Категорія:57 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 листопада 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого судді  - Антонюк К.І.

          суддів Русинчука М.М., Мудренко Л.І.

          при секретарі Семенюк О.А.

          з участю представника позивача ОСОБА_1

          представника відповідача –Максимчука Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Віра плюс»про визнання незаконним та скасування рішення правління та загальних зборів в частині відмови у прийнятті до членів кооперативу, зобов’язання прийняти до членів кооперативу, визнання недійсним положень статуту, за апеляційною скаргою позивача –ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Віра плюс»про визнання незаконними та необґрунтованими рішення правління та загальних зборів кооперативу в частині відмови в прийняті ОСОБА_3 до членів кооперативу, визнання недійсними п. п. 3.3., 3.8. Статуту кооперативу, зобов’язання щодо прийняття її до членів кооперативу відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

В суді апеляційної інстанції представник позивача –ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.

Представник відповідача Максимчук Ю.П. просив скаргу відхилити.

Колегія суддів заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи згідно рішення установчих зборів засновників кооперативу від 27 листопада 2008 року у відповідності до Закону України «Про кооперацію» організовано обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Віра плюс». Статут кооперативу затверджено загальними зборами членів кооперативу від 10.04.2009 року, державну реєстрацію цього кооперативу проведено 27.04.2009 року. Створений кооператив, як зазначено в Статуті, є правонаступником прав і обов’язків кооперативу «Віра», статут якого був зареєстрований 20.07.2006 року рішенням виконавчого комітету. Рішенням Луцької міської Ради від 29.11.2006 року рішення виконавчого комітету про організацію кооперативу скасоване, також проведена реєстрація припинення кооперативу «Віра».

Відповідно до п. 1.2. ЖБК «Віра плюс»кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом завершення реконструкції частини гуртожитку державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище»у багатоквартирний житловий будинок, які згідно рішення комісії по розгляду житла включені до списку працівників училища і беруть участь в завершенні реконструкції частини гуртожитку під житлові квартири, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (а.с.255-265 Т.1).

Відповідно до договору від 28.04.2009 року між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Луцьке вище професійне училище»та обслуговуючим ЖБК «Віра плюс», Луцьке ВПУ передало кооперативу в строкове безплатне користування половину приміщень будівлі гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 площею 2884,8 кв. м. з метою перепланування та реконструкції приміщень будівлі під житлові квартири для працівників училища за рахунок їх коштів (а.с.152-155 Т.1).

ОСОБА_3 була членом кооперативу «Віра»з моменту його створення, однак 28.08.2007 року звернулась з заявою про виключення її з кооперативу та повернення сплачених коштів, у зв’язку з чим рішенням загальних зборів припинено членство позивача в кооперативі «Віра».

Також, з листів дирекції училища вбачається, що протягом 2009 року ОСОБА_3 неодноразово рекомендувалось подати повторно заяву про вступ в кооператив для поліпшення житлових умов. Листом директора училища від 18.11.2009 року ОСОБА_3 попереджена, що у випадку неподання заяви про вступ в кооператив до 2.12.2009 року житлова комісія буде рекомендувати до вступу в кооператив інших працівників училища, які потребують покращення житлових умов (а.с.131-132).

Згідно протоколу засідання житлової комісії від 16.02.2010 року в зв’язку з тим, що ОСОБА_3 погодилась подати заяву про вступ в кооператив комісія рекомендувала подати на розгляд її заяву зборам кооперативу (а.с.66-70).

Також рішенням житлової комісії від 22.02.2010 року прийняті до уваги заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про вступ в кооператив, та подані ці заяви на розгляд кооперативу.

ОСОБА_3 звернулась з заявою щодо прийняття її в члени кооперативу ЖБК «Віра плюс»16.02.2010 року з умовою отримання 3-х кімнатної квартири, яка була виділена їй в період членства в кооперативі «Віра»в 2006-2007 роках, про що свідчить її заява (а.с.147 Т.1).

Рішенням правління кооперативу від 22.02.2010 року та загальних зборів від 22.02.2010 року відмовлено ОСОБА_3 в прийнятті її в члени кооперативу, включно до членів кооперативу «Віра плюс»ОСОБА_7 з подальшим отриманням трьохкімнатної квартири.

Звертаючись до суду з позовом щодо неправомірності рішень правління та загальних зборів кооперативу про відмову в прийнятті в кооператив та в апеляційній скарзі позивач покликалась на порушення кооперативом та судом при прийнятті рішення норм ЖК України, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.07.1985 року, відповідно до положень яких вона користується правом першочергового прийняття в житлово-будівельний кооператив, оскільки має трьох неповнолітніх дітей, перебуває на обліку у виконкомі з 12.06.2001 року для отримання державного житла, з 1998 року працює викладачем училища.

Як вбачається з Статуту кооперативу, який не скасовано, не змінено, ЖБК «Віра плюс»створено у відповідності до Закону України «Про кооперацію».

Згідно зі ст. ст. 6,7,8 Закону України «Про кооперацію»кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об’єднання фізичних та (або) юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності. Кооператив створюється на добровільних засадах. Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Статтями 10, 11 цього ж закону передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов’язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

          Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

          Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

          Відповідно до п. 2.1. Статуту обслуговуючого ЖБК «Віра плюс»кооператив є юридичною особою, утвореною фізичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної діяльності з метою забезпечення житловими та іншими приміщеннями членів та асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей, обслуговування зазначених приміщень та задоволення своїх побутових потреб на засадах самоврядування.

Пунктом 3.3. цього Статуту передбачено, що до кооперативу приймаються працівники Державного професійно-технічного училища, які виявили бажання прийняти участь в завершенні реконструкції частини гуртожитку під житлові квартири. (дозвіл Міністерства освіти і науки України від 10.08.2001 року та рішення загальних зборів працівників ВПУ-9 м. Луцька від 19.06.2006 року). Число громадян, які вступають до кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у житловому будинку кооперативу, запланованого до реконструкції.

До членів кооперативу приймаються працівники училища, які потребують поліпшення житлових умов, а також працівники училища, які виявили бажання прийняти участь у завершенні реконструкції гуртожитку під житлові квартири, а в разі їх відсутності –інші громадяни, відповідно до черговості, встановленої законодавством. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених загальними зборами (п. п. 3.8., 3.10.).

Також в судовому засіданні встановлено, що на момент подачі ОСОБА_3 заяви 16.02.2010 року про вступ в кооператив, кооператив складався з 46 членів. В житловому будинку заплановано до реконструкції 48 квартир, до кооперативу підлягало прийняттю дві особи для отримання в подальшому однієї однокімнатної квартири та однієї трьохкімнатної квартири. Для отримання трьохкімнатної квартири в члени кооперативу прийнято ОСОБА_7

З оглянутих в суді апеляційної інстанції заяв ОСОБА_7, довідок Луцького міськвиконкому вбачається, що ОСОБА_7 звернулась з заявою щодо вирішення питання про вступ в кооператив 15.01.2010 року, тобто раніше ніж позивач. З 04.09.1990 року перебуває на квартирному обліку у виконкомі для отримання житла, а з 14.01.2010 року взята на квартирний облік на першочергову чергу.

Аналізуючи положення Закону України «Про кооперацію», Статут кооперативу, якими врегульовано порядок прийняття членів кооперативу та приймаючи до уваги встановленні в судовому засіданні обставини колегія суддів вважає, що рішення правління та загальних зборів кооперативу щодо прийняття ОСОБА_7 в члени кооперативу та відмови в прийнятті в кооператив ОСОБА_3 прийняті у відповідності до вищезазначених норм закону та статуту.

Доводи апелянта, що вона користується першочерговим правом прийняття до членів кооперативу не заслуговують на увагу, оскільки позивач скористалась своїм право на вступ в кооператив, була прийнята і добровільно припинила своє членство в кооперативі. На неодноразові рекомендації адміністрації училища подати повторно заяву про вступ в кооператив не реагувала. Звернулась з заявою про вступ в кооператив для отримання трьохкімнатної квартири після подачі заяви ОСОБА_7, яка також тривалий час працює в училищі, має право на першочергове отримання житла. Житловою комісією були рекомендовані на розгляд кооперативу для отримання однієї 3-х кімнатної квартири двоє осіб: ОСОБА_7 та ОСОБА_3

Надання переваги в прийнятті в кооператив ОСОБА_7 та відмови ОСОБА_3 в заяві в зв’язку з вищенаведеними обставинами, також враховуючи черговість подачі заяв про вступ в кооператив, не суперечить положенням Статуту та Закону України «Про кооперацію». Рішення загальних зборів та правління кооперативу прийнято відповідно до положень Статуту ЖБК «Віра плюс».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про відмову в позові про визнання незаконним та скасування рішень правління та загальних зборів в частині відмови у прийняття до членів кооперативу ОСОБА_3 та щодо зобов’язань прийняти до членів кооперативу є законними  і обґрунтованими.

Звернення до суду ОСОБА_3 з вимогами про скасування положень п. п. 3.3., 3.8. Статуту ЖБК «Віра плюс»не стосуються прав і обов’язків позивача і будь-яких прав її не порушують, оскільки ОСОБА_3 не є членом кооперативу, тому відмова суду в позові в цій частині є правомірною.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:     

Судді: