Справа № 2/0312/540/11
провадження № 22-ц/0390/1805/11 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А.В.
Категорія: 53 Доповідач: Мудренко Л. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.11.2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Мудренко Л.І.,
суддів: Антонюк К.І., Русинчука М.М.,
при секретарі –Семенюк О.А.,
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства (далі –ПАТ) «Трест Луганськшахтопроходка»про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційною скаргою відповідача ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»на заочне рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 6 червня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом посилаючись на те, що з 4 жовтня 2006 року працював гірником підземним 3-го розряду у відокремленому підрозділі Шахтопрохідницького управління № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка». 20 вересня 2010 року його було звільнено із займаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. На порушення трудового законодавства в день звільнення підприємство не провело з ним повного розрахунку.
Тому просив стягнути з відповідача 28882,88 грн., а саме: 3497,36 грн. - заборгованості по заробітній платі за вересень 2010 року включно із компенсацією невикористаної відпустки, 24617,52 грн. - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.09.2010 року по 13.05.2011 року та 768,00 грн. витрат на правову допомогу.
Заочним рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 6 червня 2011 року позов у даній справі задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»на користь ОСОБА_1 3497 грн. 36 коп. заборгованості по заробітній платі із компенсацією невикористаної відпустки за вересень 2010 року, 24617 грн. 52 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.09.2010 року по 13.05.2011 року та 768 грн. витрат на правову допомогу, а всього 28882,88 грн.
Стягнуто з ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»в дохід держави 288 грн. 83 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Вважає, що допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду – до зміни в частині визначення розмірів стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судового збору з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в день звільнення позивача не провів із ним повного розрахунку і фактично не виплатив належних йому сум по день звернення позивача до суду із даним позовом, чим затримав проведення розрахунку на період з 20 вересня 2010 року по 13 травня 2011 року, а тому суд, застосувавши до спірних правовідносин положення ст. ст. 116, 117 КЗпП України, дійшов висновку про наявність в даному випадку передбачених законом правових підстав для задоволення в повному об’ємі позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Проте, повністю з такими висновками суду погодитися не можна.
Згідно з ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Покладаючи на підприємство відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену вказаною нормою закону, суд залишив поза увагою та не дав належної правової оцінки тій обставині, що розмір стягнутого середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (24617 гривень 52 копійок) значно перевищує розмір вчасно невиплаченої підприємством належної позивачеві заробітної плати при звільненні (3497 гривень 36 копійок).
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
За змістом ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
24 жовтня 2011 року Верховним Судом України було переглянуто рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2011 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Укрвертикаль»про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме –ст. 117 КЗпП України.
Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року зазначене рішення касаційної інстанції в частині вирішення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Скасовуючи рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховний Суд України виходив із того, що розмір відшкодування за затримку розрахунку повинен визначатися з врахуванням суми заборгованості із заробітної плати, на яку позивач мав право при звільненні, співмірності й істотності цієї суми порівняно з середнім заробітком позивача та інших конкретних обставин справи.
Оскільки правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є аналогічними правовідносинам у цивільній справі, що переглядалася Верховним Судом України у зв’язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень ст. 117 КЗпП України, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 212 ЦПК України не дав належної оцінки встановленим обставинам та наявним у справі доказам, в результаті чого безпідставно та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в повному об’ємі.
З огляду на вказане, рішення суду першої інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи підлягає зміні в частині стягнутого розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Виходячи із розміру середнього заробітку позивача та заборгованості підприємства по заробітній платі, на яку позивач мав право при звільненні, та враховуючи співмірність й істотність зазначених сум у порівнянні між собою, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування за час затримки розрахунку слід визначити в сумі 5200 гривень.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по заробітній платі відповідачем не оскаржувалося, а тому відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
У зв’язку зі зміною розміру стягнень з відповідача, підлягає зміні розмір судового збору стягнутого судом в дохід держави. Виходячи з розміру задоволеного позову підлягає стягненню 87 грн. судового збору в дохід держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Пунктом 1.8 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року, передбачено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1.1 ст. 4 зазначеного Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи, що сплату судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення в даній справі ухвалою апеляційного суду відповідачу було відстрочено, то відповідно до вимог вказаного Закону, ч. 5 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 94 гривні 10 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» задовольнити частково.
Заочне рішення Нововолинського міського суду від 6 червня 2011 року в даній справі в частині стягнення з ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судового змінити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»на користь ОСОБА_1 5200 (п’ять тисяч двісті) грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»в дохід держави 87 (вісімдесят сім) судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 94 (дев’яносто чотири) грн.10 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді: