Справа № 4-5426/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Кірєєва Р.В., при секретарях Огірко Т.Ю., Табала Я.В., за участі прокурорів Сеник В.Г., Василенка С.В., Брагіна І.С., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави Генеральної прокуратури України Пініч В.Л. від 29.04.2011 про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також засновника ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до суду із вказаною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави Генеральної прокуратури України Пініч В.Л. від 29.04.2011 про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також засновника ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, посилаючись при цьому на те, що вказана постанова старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України Пініч В.Л. є безпідставною та винесена з грубим порушенням вимог Кримінально-процесуального кодексу України.
При цьому в скарзі міститься твердження про те, що: в оскаржуваній постанові зазначено приводом до порушення кримінальної справи – матеріали перевірки з питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Луганськобленерго» та ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія», що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 94 КПК України. Також, в постанові не зазначено ким саме проводилась перевірка, на підставі чого, та які висновки за її результатами.
Окрім того, в скарзі міститься твердження про те, що орган досудового слідства, на час порушення кримінальної справи, не мав достатніх даних, які вказують про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2, оскільки ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» мала право погасити заборгованість ОКП «Луганськводоканал» перед ВАТ «Луганськобленерго» за рахунок своїх коштів. Також, ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» не є споживачем енергії та учасником оптового ринку споживачів електричної енергії України, а відтак обмеження визначені в ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», щодо проведення взаєморозрахунків, на нього не розповсюджувались.
Окрім цього, в скарзі зазначається, що твердження Генеральної прокуратури України про порушення вимог ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» при проведенні взаєморозрахунків за договорами доручення №18-08/3а та №18-08/3б є безпідставними, оскільки факт дотримання вимог законодавства, а саме законності укладання зазначених договорів, встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 27.06.2008, яке набрало законної сили. Також посилається на те, що експертна оцінка вартості векселя №АА0965388 емітованого ВАТ «НВО «Композитних матеріалів» не може слугувати підставою для порушення кримінальної справи, оскільки, відповідно до ст. 190 КПК України, дозволяється проведення до порушення кримінальної справи лише однієї слідчої дії – огляд місця події. Крім того, вказує, що обставини укладання ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія», в особі ОСОБА_4, з ОКП «Донецьктеплокомуненерго», в особі директора ОСОБА_6, договорів про відступлення права вимоги, не вказують на факт заволодіння коштами ВАТ «Луганськобленерго», оскільки вказані гроші в сумі 10 млн. грн. були спрямовані до державного бюджету України, у вигляді податків.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 скаргу підтримав повністю з підстав, вказаних в скарзі. Додатково зазначив, що ОСОБА_2 був лише засновником ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія», тому не може вважатись посадовою особою. Також, зазначає, що в матеріалах дослідчої перевірки не міститься вказівка на те, яким майном ВАТ «Луганськобленерго» заволодів ОСОБА_2, звіт оцінки вартості простих векселів не є експертним висновком, а лише думкою оцінювача щодо ймовірної їх вартості.
В судове засідання з розгляду скарги особа, в інтересах якої подана скарга ОСОБА_2, який тримається в Київському СІЗО, не доставлявся, однак судом визнано можливим розгляд справи у його відсутність.
Прокурори проти доводів, викладених в скарзі та наведених скаржником в судовому засіданні заперечили. Вважають, що при порушенні кримінальної справи були дотримані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України. При цьому приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення ознак складу злочину в діях ОСОБА_2, що підтверджено рапортом, який був належним чином зареєстрований. Підставами для порушення кримінальної справи є матеріали перевірки додержання вимог законодавства в діяльності ВАТ «Луганськобленерго» та ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія». Зібрані під час перевірки матеріали є достатніми та належними, а доводи скаржника такими, що перевіряються на стадії досудового слідства по кримінальній справі.
Постановою старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави Генеральної прокуратури України Пініч В.Л. від 29.04.2011 порушено кримінальну справу відносно службових осіб ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також засновника ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст.ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Згідно вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно вимог цієї статті, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину. Відповідно до ст.98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, виходячи з кваліфікуючих ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у заволодінні чужим майном шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, виходячи з кваліфікуючих ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.209 КК України, полягають у вчиненні фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене організованою групою або в особливо великому розмірі.
З оскаржуваної постанови вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину. Підставами до порушення кримінальної справи зазначено копія пояснення ОСОБА_5 від 28 березня 2011року, пояснення ОСОБА_7 від 28 березня 2011 року та від 21 лютого 2011року, копії пояснень ОСОБА_4 від 24 березня 2011року та 11 березня 2011 року, копія простого векселя серія АА 0965388 від 15.01.2008, звіти про оцінку вартості простих векселів від 03.03.2008 та 02.04.2010, висновки спеціалістів Луганського територіального управління ДКЦПФР від 08.09.2010 щодо здійснення розрахунків за спожиту електроенергію із застосуванням векселів, довідка від 09.09.2010 перевірки законності здійснення розрахунків за спожиту електроенергію із застосуванням векселів, Акт №20 від 10.12.2010 Луганського територіального представництва НКРЕ України про позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у вигляді перевірки, та інші матеріали перевірки додержання вимог законодавства в діяльності ВАТ «Луганськобленерго» та ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія», в їх сукупності, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 94, ст. 98 КПК України.
Наведені в скарзі та в судовому засіданні доводи скаржника щодо незаконності постанови про порушення кримінальної справи та не зазначення у вказаній постанові даних про особу, що провадила перевірку додержання вимог законодавства в діяльності ВАТ «Луганськобленерго» та ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія», а також наведені доводи щодо зібраних доказів, ґрунтуються на підставі тлумачення обставин та даних як таких, що вказують на відсутність події та складу злочину, зводяться до оцінки зібраних у справі доказів, а тому, виходячи з вимог ч.15 ст.236-8 КПК України, ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті, оскільки за наявності інших вищевказаних даних, зокрема лежать в площині оцінки доказів, їх належності та допустимості, та з’ясування всіх обставин у справі, встановлення винних осіб та надання правильної кваліфікації дій, які можуть бути встановлені та отримані тільки процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, і не можуть бути спростовані чи підтверджені в ході дослідчої перевірки.
Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ №6 від 04.06.2010, ст.ст.94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави Генеральної прокуратури України Пініч В.Л. від 29.04.2011 про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також засновника ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, - залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р. В. Кірєєв