Судове рішення #19227434

Справа №  22ц-3204/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15 листопада 2011 року                                                                                        м. Хмельницький


Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого –судді Корніюк А.П.

   суддів : П’єнти І.В., Талалай  О.І.

   з участю секретаря: Лапко Ю.В.

апелянта ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-3204 за апеляційною  скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду від 09 червня 2011 року за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” до ОСОБА_1 про стягнення суми прострочення виконання зобов’язання з урахуванням індексу інфляції та процентів за прострочення виконання.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В лютому 2011 року ВАТ „Донецькобленерго” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми прострочення виконання зобов’язання з урахуванням індексу інфляції та процентів за прострочення виконання. В обґрунтування своїх вимог вказувало, що відповідачка, як працівник ВАТ  „Донецькобленерго” отримала позику в сумі 30000 грн.,повернення якої здійснювалося шляхом утримання із заробітної плати відповідачки  по 250 грн. щомісячно. 28.05.2008 року відповідачка звільнена із займаної посади, однак не сплатила решту позики в сумі 17519 грн. 78 коп. і рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2010 року з відповідачки стягнуто суму заборгованості, 140 грн. 16 коп. індексу інфляції на прострочену суму та 89 грн. 84 коп. –3% річних. Оскільки відповідачка і в подальшому добровільно кошти не сплатила, рішення апеляційного суду не виконане, а тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за період 01.07.2008 року по  31.12.2010 р. в сумі  1316 грн. 14 коп. та 5220 грн. 89 коп. індексу інфляції на прострочену суму за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р.

Представник позивача 05.04.2011р. зменшив свої позовні вимоги і просив суд стягнути із відповідачки 3% річних  за період з 03.08.2008р. по 31.2.2010р. в сумі 1268,62грн. та інфляційні  в сумі 5220,89грн. за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р.

Рішенням Городоцького районного суду від 09 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Донецькобленерго” 3% річних від простроченої суми –1477 грн. 42 коп. , інфляційні в сумі 6044 грн. 32 коп., а всього 7521 грн. 74 коп. та 75грн

____________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –Федорук І.М.                                                Справа № 22ц-3204

Доповідач –Корніюк А.П.                                                                             Категорія № 79


22 коп. сплаченого судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та закрити провадження справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Вказує, що суд безпідставно прийняв до уваги заяву позивача про збільшення позовних вимог і ухвалив рішення з урахуванням даної заяви, чим порушені її права як сторони у справі. Апелянт також вказує, що заявлене позивачем стягнення індексу інфляції за період з 01.01.2011 р. по 25.05.2011 року проводиться з врахуванням нових індексів, а це по суті є не збільшення позовних вимог, а часткова зміна підстав позову, а тому, з врахуванням положень ст. 31 ЦПК України таке можливе виключно до початку розгляду справи по суті. Крім того, розрахунок індексу інфляції проведений без врахування листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року №62-97. Також апелянт зазначає, що ПАТ «Донецькобленерго»вже використало своє право на звернення до суду з аналогічним позовом, за яким винесено рішення 22.12.2010р., і посилання суду першої інстанції на те, що правовідносини між сторонами даної справи не припинені не дають права позивачу на задоволення його вимог.

ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі і просить її задовольнити.

Представник  відповідача до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день і час слухання справи повідомлений належним чином.              

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Частиною 3 ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи  буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою  підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 п.п.3,4 та ч.3 ЦПК України підставами для скасування  рішення є невідповідність  висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 213 ЦПК України передбачено, що рішення суд повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов ПАТ «Донецькобленерго» із врахуванням збільшених позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем  саме під час розгляду справи було збільшено позовні вимоги , згідно яких позивач просив стягнути із відповідача 3% річних за період часу з 03.08.2008р. по 25.05.2011р. в сумі 1477,42грн. та індекс інфляції в сумі 6044,32грн. за період з 01.07.2008р. по 25.05.2011р. Однак, з такими висновками суду  в повному обсязі погодитися не можна.

Відповідно ч.2ст.31 ЦПК України: крім прав та обов’язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право  протягом усього часу  розгляду справи збільшити або зменшити  розмір позовних вимог.

Як встановлено колегією суддів, позивачем 14.02.2011р. було подано позов про стягнення із відповідача 1316,14грн. 3% річних за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р., 5220,89грн. –індексу інфляції за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р. та судового збору в сумі 185,37грн; 05.04.2011р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме: про стягнення із відповідача 1268,62грн. 3% річних за період з 03.08.2008р.  31.12.2010р., 5220,89грн. –індексу інфляції за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р.

Городоцьким районним судом 09.06.2011р. винесено рішення із врахуванням заяви позивача  про збільшення позовних вимог  від 14.06.2011р., що є порушенням норм процесуального права, адже згідно ч.1ст.11ЦПК України суд розглядає цивільні справи  не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. А тому є підставними доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги заяву позивача про збільшення позовних вимог, чим порушені права відповідачки як сторони у справі.

Разом з тим, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги відносно того, що ПАТ «Донецькобленерго»вже використало своє право на звернення до суду з аналогічним позовом, за яким винесено рішення 22.12.2010р. є безпідставними.

Адже, як встановлено судом першої інстанції, рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 22.12.2010р. встановлено, що 14.10.2003р. ОСОБА_1 видано безвідсоткову  поворотну позику на придбання житла в сумі 30000грн. і станом на 22.06.2008р. залишок неповернутої позики складав 17519,78грн. Даним рішення стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Донецькобленерго»17519,78грн. боргу за договором безвідсоткової позики, 3% річних  від простроченої суми боргу –89,84грн.140,16грн. індексу інфляції на прострочену суму та судові витрати.  

Згідно ч.3ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській  або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді  інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Ч.1ст.589 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється  частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов’язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.   

Набранням законної сили рішенням суду про стягнення грошової суми та звернення його до виконання не є підставою для припинення грошового зобов’язання, а боржник несе обов’язок відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час до виконання рішення суду про стягнення суми.

А тому, на думку колегії суддів, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 1268грн.62коп. - 3% річних  за період з 03.08.2008р. по 31.12.2010р., 5220грн.89коп. -  індексу інфляції на прострочену суму за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р. ((17519,78грн. (сума боргу) х 1,298 (середній індекс інфляції за період заборгованості з 01.07.2008р. по 31.12.2010р.) = 22740,67грн. (сума заборгованості з урахуванням інфляції); 22740,67грн. (сума заборгованості з урахуванням інфляції) - 17519,78грн. (сума боргу) =  5220грн.89коп. (індекс інфляції на прострочену суму)).

Також, колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо невірності нарахування позивачем  індексу інфляції, оскільки відповідач як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції не спростував належним чином наявний розрахунок, а згідно ч. 1ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення не впливають.

Відповідно до ч.1ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача  судовий збір в розмірі 65,37грн. та на користь держави - 122,83 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів    

в и р і ш и л а  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Городоцького районного суду від 09 червня 2011 року в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції і судового збору скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_1  на користь ПАТ «Донецькобленерго»1268 (одну тисячу двісті шістдесят вісім) грн. 62 коп. - 3% річних  за період з 03.08.2008р. по 31.12.2010р., 5220 (п’ять тисяч двісті двадцять) грн. 89 коп. - індексу інфляції на прострочену суму за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р.,  а всього 6489 (шість тисяч вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 51коп., а також - 65 (шістдесят п’ять) грн. 37 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1  на користь держави 122 ( сто двадцять дві) грн.. 83 коп. судового збору.

В решті рішення Городоцького районного суду від 09 червня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.


Головуючий /підпис/          Судді /підписи/

          Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду                              А.П.Корніюк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація