Справа № 22ц-2563/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,
при секретарі: Сусловій А.М.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Ярмошенко
Л.А., ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2563 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2011 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про припинення права власності на 1/3 частину будинку та визнання права власності на дану частину будинку.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2008 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/3 частину самочинного будівництва та поділ житлового будинку в натурі. В обґрунтування позову вказувала, що вона та відповідачі є співвласниками будинку АДРЕСА_1, кожний з яких володіє 1/3 його частиною. Між нею та іншими власниками будинку - ОСОБА_6 та ОСОБА_1, виникають спори щодо користування будинком та самовільно прибудованими до нього цегляними приміщеннями, на які вона також має рівне з відповідачами право на володіння, користування та розпорядження, проте відповідачі згоди на користування ними та їх узаконення не дають.
В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про припинення права власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та визнання права власності на неї, зазначивши, що є власником 1/3 частини даного житлового будинку. Співвласниками будинку також є ОСОБА_6 (його мати) та ОСОБА_5, яким належить також по 1/3 його частині. Згоди у спільному проживанні в даному будинку та користуванні ним з відповідачкою не досягнуто. Вважаючи, що виділ належної ОСОБА_5 частки в
__________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Мазурок О.В. Справа № 22ц-2563
Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія № 2
натурі є неможливим, на компенсацію вартості 1/3 частки будинку остання не погоджується. Тому просив припинити її право на частину спірного будинку та визнати за ним право власності на 1/3 частину житлового будинку, яка в даний час належить ОСОБА_5
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2011 року позовну заяву ОСОБА_5 залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2011 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про припинення права власності на 1/3 частину житлового будинку та визнання права власності на дану частину будинку відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і зазначаючи, що неврахування вимог ст.365 ЦК України призвело до неправильного вирішення спору. Крім того, судом не прийнято до уваги, що ним на депозит суду було внесено суму, яка відповідає вартості 1/3 частини домоволодіння згідно інвентарної оцінки, що свідчить про його намір виплатити ОСОБА_5 вартість її частки.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст.21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Згідно з правилами ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови №7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 04 жовтня 1991 року (з відповідними змінами та доповненнями) роз'яснив, що розмір грошової компенсації за неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи.
Відмовляючи в задоволені позову про припинення права власності ОСОБА_5 на частку в спільному майні, суд першої інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не надав суду доказів на обґрунтування позовних вимог і попередньо не вніс повної вартості належної ОСОБА_5 частки в спірному домоволодінні на депозитний рахунок суду.
Дані висновки суду є правильними, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказах та відповідають наведеним вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності висновку суду першої інстанції про те, що частка у спільній власності на будинок ОСОБА_5 є незначною, спростовуються матеріалами справи. Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, кожному з них належить по 1/3 його частини, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20 грудня 2004 року, виданим Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, даними інвентарної справи, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги щодо не виконання судом вимог ч.2 ст.365 ЦПК України. Згідно висновку експерта №1001/011 від 15 березня 2011 року, який надійшов до суду 16 березня 2011 року і з яким позивач ознайомлений, ринкова вартість спірного житлового будинку становить 146519 грн. Тобто вартість належної відповідачці частини будинку складає 48839 грн.67 коп., однак на депозитний рахунок позивачем попередньо для відшкодування вартості частини домоволодіння внесено лише 7615 грн.67 коп. Внесення позивачем 16 вересня 2011 року на депозитний рахунок суду 41225 грн. не спростовує висновків суду першої інстанції по даному питанню, оскільки воно ухвалене судом 11 травня 2011 року.
З урахуванням викладених конкретних обставин оскаржуване рішення суду відповідає вимогам ст.213 ЦПК України, тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус