Справа № 22ц-2641/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Корніюк А.П.
суддів: П»єнти І.В., Талалай О.І.
з участю секретаря: Джафарової Т.Б.
апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представників ДП «Новатор»ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц –2641 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 травня 2011 року за позовом Державного підприємства „Новатор” до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення,
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
В липні 2010 року ДП „Новатор” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення. В обгрунтування вимог позивач вказував, що з грудня 1997 року на балансі ДП „Новатор” перебуває гуртожиток по АДРЕСА_2, в цьому гуртожитку дві кімнати № 117-118 жилою площею 28 кв.м надані відповідачу та його членам сім”ї у складі: дружини ОСОБА_6, сина ОСОБА_7, тещі ОСОБА_8 Позивач вказує, що сім»я ОСОБА_2 свідомо використала своє право і поліпшила житлові умови, оскільки ОСОБА_6 отримала двокімнатну квартиру №41 площею 34,1 кв.м на сім”ю в складі 4осіб в малосімейному гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, і в лютому 2007 року останні в повному складі добровільно розірвали договір найму житлового приміщення за адресою по АДРЕСА_3 по причині вибуття в інше житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1. Однак відповідач про розірвання договору найму житлового приміщення не повідомляв, проживає і на даний час, а тому позивач і просив виселити ОСОБА_9 з гуртожитку ДП „Новатор” по АДРЕСА_3, без надання йому іншого житлового приміщення.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25 травня 2011 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_2 з гуртожитку ДП„Новатор” по АДРЕСА_3
_____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Сарбей О.Ф. Справа №22ц-2641
Доповідач –Корніюк А.П. Категорія № 42
без надання йому іншого житлового приміщення . Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ДП „Новатор” 8 грн.50 коп. судового збору та 37 грн. витрат інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду цим обставинам, порушення судом норм матеріального і процесуального права з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено факт добровільного розірвання апелянтом договору найму спірного житлового приміщення та факт поліпшення ОСОБА_2 житлових умов, адже як вказує, апелянт, він не розривав договору найму спірного житла і був виписаний з нього колишньою дружиною та ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 був отриманий не ним, а ОСОБА_6 Також апелянт вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що він був вселений у спірне приміщення на підставі службового ордеру, працював на підприємстві більше 10-ти років і працює надалі, а тому суд при вирішенні питання про його виселення повинен був керуватися ст.132, 135 ЖК України
Апелянт та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі і просять її задовольнити..
Представники ДП «Новатор»апеляційну скаргу не визнали і просять її відхилити.
Заслухавши пояснення учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч.1ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Судом першої інстанції вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Пунктом 6 частини 1 ст.34 ЖК визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають у гуртожитках.
З часу одержання наймачем у порядку поліпшення житлових умов іншого жилого приміщення, укладення договору найму цього приміщення і його заселення договір найму попереднього жилого приміщення відповідно до ст. 107 ЖК (правила якої поширюються на всі види жилих приміщень) вважається розірваним, а особи - члени сім'ї наймача, які дали згоду на переселення і включені до ордера, однак продовжують користуватися попереднім житлом, не набувають права користування цим приміщенням і підлягають виселенню з нього без надання іншого жилого приміщення відповідно до правил ст. ст. 98, 99 ЖК, незалежно від строку проживання в ньому та виконання обов'язків за попереднім договором найму.
Частиною 2 ст. 107 ЖК визначено, що у разі вибуття наймача та членів його сім»ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.
У відповідності з ст. 107 ЖК і роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 11 постанови N 2 від 12 квітня 1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", наймач жилого приміщення або член його сім'ї, що вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На підтвердження висновку про вибуття з квартири суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, що свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 та членам його сім»ї: дружині ОСОБА_6, синові ОСОБА_7, тещі ОСОБА_8 спільним рішенням адміністрації і профкому №45 від 18.12.1997р. надано для проживання дві кімнати №№117-118, житловою площею 28 кв.м. у гуртожитку по АДРЕСА_3, що знаходиться у господарському віданні та перебуває на балансі ДП «Новатор». Дані кімнати рішенням засідання адміністрації та профспілкового комітету ВО «Новатор»від 19.12.1991р. та рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 21.11.1991р. №269Д віднесені для заселення малосімейних. (а.с. 6 - 20). Відповідно до договору найму житлового приміщення у малосімейному гуртожитку від 23.01.2007р. ОСОБА_6, дружина ОСОБА_2 станом на січень 2007р., в порядку поліпшення житлових умов своєї сім»ї отримала на сім»ю в складі 4х чоловік ( вона, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8) ізольоване жиле приміщення, що складається із двох кімнат в окремій квартирі загальною площею 70,9кв.м., в тому числі житловою 34,1кв.м.за адресою АДРЕСА_1. ( а.с. 130). 22.02.2007р. відповідач ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розірвали договір найму житлового приміщення по вул. Молодіжна,15/1, знявшись із реєстрації за вказаною адресою з причин вибуття для проживання в квартирі АДРЕСА_1, переїхали на нове місце проживання та 01.03.2007р. зареєструвалися за вказаною адресою, що підтверджує факт вибуття відповідача з спірного гуртожитку та втрату права користування ним.(а.с.24-27,32). Також судом першої інстанції встановлено, що 06.03.2007р. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвали шлюб, 05.04.2007р. ОСОБА_2 знявся із реєстрації за адресою АДРЕСА_1, зазначивши місце вибуття АДРЕСА_3 і 02.07.2007р. ОСОБА_2 звернувся із заявою до директора ДП «Новатор»та голови профкому ДП «Новатор»щодо реєстрації його за адресою АДРЕСА_3 кімната 117, отримавши відмову.(а.с.28-31, 56, 59). Встановлено, що ОСОБА_2 фактично житлові кімнати АДРЕСА_3 не здав та повністю не звільнив, самовільно їх займає, чим порушує чинне законодавство.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційного скарги щодо відмови керівництва гуртожитку в знятті з реєстрації окремо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від ОСОБА_2 та ОСОБА_7 та, що ОСОБА_2 особисто не вирішував питання щодо зняття з реєстраційного обліку є безпідставними, оскільки відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а апелянтом та його представниками не надано відповідних доказів, адже із листа ДП «Новатор»від 20.02.2007р. №680/449 ОСОБА_6 вбачається, що перешкодою у знятті з реєстрації за адресою АДРЕСА_3 кім.117 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є лише відсутність ордеру на вул. П.Мирного 31/3. (а.с.63).
Також, колегія суддів не приймає до уваги твердження апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції було не оцінено докази по справі, адже судом у відповідності з вимогами ст.212 ЦПК України було дано оцінку усім доказам, що надавалися сторонами у судовому процесі.
П.11 Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР визначено, що кожна сім»я може перебувати на квартирному обліку по місцю роботи одного із членів сім»ї ( по їх вибору) і у виконавчому комітеті по місцю проживання.
П.55 вищезазначених Правил передбачає, що житлове приміщення надається громадянину на всіх членів сім»ї, які перебувають із ним на квартирному обліку.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо помилкового встановлення судом факту поліпшення ОСОБА_2 житлових умов лише з тих підстав, що ордер на вселення в інше житло отриманий не ним особисто, а його колишньою дружиною спростовується матеріалами справи, адже, як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в апеляційній інстанції ОСОБА_6 перебувала на квартирному обліку за місцем своєї роботи ( управління освіти Хмельницької міської ради) і нею було отримано ордер на вселення в ізольоване 2х кімнатне житлове приміщення загальною площею 70,9кв.м. в т.ч. житловою - 34,1кв.м. за адресою АДРЕСА_1 на всіх членів сім»ї, включаючи ОСОБА_2
На думку колегії суддів доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_2 отримував саме службове житло є безпідставними, адже будь –яких доказів, що кімната АДРЕСА_3 належить до службового житла відповідачем та його представниками надано не було, адже згідно положень ч.1ст.118 ЖК жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів і під службові приміщення виділяються, як правило, квартири.
Також, доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не застосовано норми матеріального права ( ст. 125 і ст.132 ЖК) не можуть бути взяті до уваги, оскільки главою 3 ЖК регулюються питання користування службовим жилим приміщенням, а главою 4 ЖК регулюються питання користування гуртожитками, що не стосується, на думку колегії суддів, предмету спору.
Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги щодо скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П.Корніюк