УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-24134/11
Справа № 22ц-24134/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 26 (ІV) суддя Українець Ю.Й.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
РІШЕННЯ
Іменем України
01 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Остапенко В.О., Неклеси В.І.
при секретарі: Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості із щомісячних страхових виплат відшкодування частини утраченого заробітку, компенсації утрати частини відшкодування шкоди (доходів) у зв’язку з порушенням строків виплати, відшкодування моральної шкоди та надання нової довідки про розмір щомісячних страхових виплат станом на 01 квітня 2011 року.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Бершадська Людмила Станіславівна,
представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Коломоєць Ольга Георгіївна,
позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7, -
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», на теперішній час Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі – ПАТ «Кривбасзалізрудком»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Фонд), про перерахунок сум відшкодування шкоди, страхових виплат, стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди та страховим виплатам.
В позові вказав, що він працював на шахтах виробничого об`єднання «Кривбасруда» правонаступником якого є ПАТ «Кривбасзалізрудком», де отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК йому було встановлено втрату професійної працездатності з 25.04.1994 року у розмірі 60% .
Після встановлення втрати працездатності підприємством призначено позивачу страхові виплати у відшкодування шкоди.
Вважає, що підприємство неправильно визначило йому розмір відшкодування шкоди, що потягло виплату Фондом страхових сум у заниженому розмірі.
Неодноразово уточнюючи та змінюючи позовні вимоги в останній редакції позовної заяви від 05.05.2010р. просив суд вважати перебіг строку позовної давності з травня 2005 року, стягнути з ПАТ «Кривбасзалізрудком» компенсацію утрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати за період з 01 квітня 2001 року по 01 травня 2010 року в сумі 69 878,67 грн., зобов’язати ПАТ «Кривбасзалізрудком» надати Фонду нову довідку про розмір щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку ОСОБА_4 станом на 01 квітня 2001 року в сумі 592,55 грн., визнати загальновідомими обставинами наявність моральних страждань людини при порушенні відносно неї права та спричинення їй матеріальної шкоди, стягнути з ПАТ «Кривбасзалізрудком» у відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав позивача, що спричинило матеріальну шкоду та пов’язані з нею моральні страждання, компенсацію в грошовій формі у розмірі 10 000 грн., стягнути з Фонду заборгованість із щомісячних страхових виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року по 01 травня 2010 року в сумі 101 611,57 грн., зобов’язати Фонд виплачувати ОСОБА_4, починаючи з 01 травня 2010 року, щомісячні страхові виплати відшкодування частини утраченого заробітку в сумі 2 028,12 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 липня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_4 одноразово компенсацію втрати частини відшкодування шкоди ( заробітної плати, доходів) у зв’язку з порушенням строків виплати за період з 01.01.1998 року до 01.05.2010 року в сумі 69 878,67 грн.
Зобов’язано ПАТ «Кривбасзалізрудком» у встановленому порядку надати Фонду нову довідку про розмір щомісячних виплат ОСОБА_4 відшкодування втраченого заробітку станом на 01.04.2001 року в сумі 592,55 грн.
Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» судовий збір в розмірі 698,79 грн. та 15,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Кривбасзалізрудком» про визнання загальновідомими обставинами наявність моральних страждань людини при порушенні відносно неї права та спричинення їй матеріальної шкоди, та відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав позивача, що спричинило матеріальну шкоду та пов’язані з нею моральні страждання, компенсацію в грошовій формі у розмірі 10 000 грн. відмовлено.
Стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_4 одноразово заборгованість із щомісячних страхових виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року по 01 травня 2010 року в сумі 101 611,85 грн.
Рішення суду допущено до негайного виконання в частині стягнення з Фонду на користь ОСОБА_4 заборгованості по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку в межах суми стягнення за один місяць – 2 028, 12 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
Стягнуто з Фонду 15,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки суд безпідставно притягнув Фонд до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи, не врахувавши того, що втрата професійної працездатності позивача настала до утворення Фонду й він не є правонаступником помилок підприємства, яке нараховувало страхові виплати позивачу.
Судом не враховані вимоги п.п.1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999р. № 137, вимоги п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» щодо випадків перерахунку страхових виплат, не враховано, що позивач пропустив строк звернення до суду.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на те, що судом не враховано положення ст.9 ЗУ «Про колективні договори і угоди», галузевих угод між Міністерством промислової політики, виробничим об`єднаннями і профспілки трудящих металургійної і гірничої промисловості України, відповідно до яких при зростанні тарифних ставок і посадових окладів, при якому змінювалась лише структура заробітної плати без зміни її загального розміру, підстав для проведення перерахування щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок не передбачено.
Стягуючи з ПАТ «Кривбасзалізрудком» компенсацію за затримку виплати страхових виплат, суд не врахував положень постанови КМУ №1427 від 20.12.1997р. та п. 4.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, якими визначено, що компенсація нараховується за затримку виплати заробітної плати і попередній розрахунок не провадиться, а суми відшкодування шкоди не є елементами заробітної плати та не входять у фонд оплати праці і не підлягають компенсації.
В запереченнях на апеляційні скарги представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_7 та прокурор м.Кривого Рогу просять залишити рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване, відхиливши апеляційні скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та заперечень на них, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Фонду та ПАТ «Кривбасзалізрудком» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий період часу працював у шкідливих умовах праці на шахтах виробничого об`єднання «Кривбасруда» правонаступником якого є ПАТ «Кривбасзалізрудком», де отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 25.04.1994р. позивачу встановлено втрату професійної працездатності з 25.04.1994р. у розмірі 60% та визнано інвалідом третьої групи, в зв’язку з чим позивачу призначено щомісячні страхові виплати. Висновком МСЕК від 04.06.1996р. позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності. Висновком МСЕК від 10.06.1997р. встановлено 60% втрати професійної працездатності, який при наступних переоглядах залишився незмінним, а з 01.05.2004 року встановлений безстроково.
Спір виник з приводу неправильного застосування ПАТ «Кривбасзалізрудком» коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів до сум відшкодування шкоди з 1994 року, що потягло неправильне нарахування та виплату регресних сум підприємством та страхових сум, які виплачує Відділення фонду з 01.04.2001 року.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» та Відділенням Фонду невірно призначено щомісячні страхові виплати ОСОБА_4 у зв’язку з втратою профпрацездатності.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення ОСОБА_4 з позовом до суду стало те, що при обчисленні розміру страхових виплат ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є ПАТ «Кривбасзалізрудком», невірно застосував коефіцієнти реального росту заробітної плати, що потягло в подальшому невірне нарахування і виплату щомісячних страхових сум, як з боку підприємства, так і з боку Відділення Фонду, яке здійснювало й здійснює їх перерахунок та виплату позивачу з моменту передачі його особової справи.
Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року), яка діяла на момент виникнення даних правовідносин, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводилось у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
При зростанні тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати (одночасно зменшувалися інші складові заробітної плати без зміни її загального розміру), не передбачено підстав для проведення перерахування щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок, що витікає з положень нормативно-правових актів, діючих на час виникнення спірних правовідносин, якими визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв’язку із ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.
Отже, госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей самостійно визначають зростання коефіцієнтів тарифних ставок (посадових окладів) та терміни їхнього запровадження відповідно до фінансових можливостей та граничного розміру коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів, вказаних в Постановах КМУ за погодженням із профспілковими органами підприємства, що відповідно відзначалося в Спільних Постановах адміністрації та профспілкових організацій, які встановлювали розмір підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Кривбасзалізрудком», відповідно до наказів по підприємству, в межах своїх повноважень та, виходячи із своїх фінансових можливостей, визначило розмір коефіцієнтів зростання тарифних ставок і посадових окладів.
Так, згідно з Постановою КМУ від 20.10.1994 року № 449 тарифні ставки збільшені у 2 рази без збільшення заробітної плати працюючих, а в 1995 році тарифні ставки взагалі не збільшувались, що встановлено висновком судово-бухгалтерської експертизи №510 від 22.11.1999 року.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції перерахував розмір середньої заробітної плати позивача та призначені йому підприємством суми відшкодування шкоди на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів), не звернувши уваги на доводи представника ПАТ «Кривбасзалізрудком» про те, що після введення договірної заробітної плати ідеального підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві фактично не проводилось у зв’язку з тим, що при підвищенні тарифних ставок мінялася структура заробітної плати.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про правильність застосування ПАТ «Кривбасзалізрудком» коефіцієнтів реального росту заробітної плати при перерахунку робітникам сум втраченого заробітку у зв’язку з ушкодженням здоров’я, починаючи з 1994 року до часу передачі особової справи до Відділення Фонду, та вважає, що підстав для перерахунку страхових виплат та встановлення нового розміру страхових виплат немає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Кривбасзалізрудком» про компенсацію утрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати керувався вимогами п. 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993р. № 472 та виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_4
Однак, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального права.
Компенсація громадянам втрати частини зарплати у зв’язку з несвоєчасною її виплатою з 2001 року здійснюється відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-Ш та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ук раїни від 20 лютого 2001р. № 159. При цьому компенсації підлягають нараховані підприємством, установою, організацією суми зарплати.
Зазначені нормативно-правові акти не передбачають механізму компенсації утрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості із щомісячних страхових виплат відшкодування частини утраченого заробітку, компенсації утрати частини відшкодування шкоди (доходів) у зв’язку з порушенням строків виплати, відшкодування моральної шкоди та надання нової довідки про розмір щомісячних страхових виплат станом на 01 квітня 2011 року.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Кривбасзалізрудком» про визнання загальновідомими обставинами наявність моральних страждань людини при порушенні відносно неї права та спричинення їй матеріальної шкоди, та відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав позивача, що спричинило матеріальну шкоду та пов’язані з нею моральні страждання, компенсацію в грошовій формі у розмірі 10 000 грн. рішення суду не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3,4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 липня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості із щомісячних страхових виплат відшкодування частини утраченого заробітку, компенсації утрати частини відшкодування шкоди (доходів) у зв’язку з порушенням строків виплати, відшкодування моральної шкоди та надання нової довідки про розмір щомісячних страхових виплат станом на 01 квітня 2011 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.