Справа № 2-4301/11 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р.М.

Провадження № 22-ц/0390/1769/11

Категорія:27      Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Данилюк В А

суддів -  Свистун О.В., Осіпука В.В.

при секретарі   Дуткіній Ж.П.

          з участю: представника позивача Місюри І.В.          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2011 року,

                                                   В С Т А Н О В И Л А :

       В апеляційній скарзі представник позивача Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», вказуючи на незаконність рішення суду через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив його змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

      Рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 вересня 2011 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

     Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № VOXRRX14200045 від 11.09.2009 року в розмірі 3818 грн. 01 коп.        Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати.

    У даному судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала, з підстав викладених в ній, просила її задовольнити.

    Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін з наступних підстав.

     Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

      За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Статтею 1054 цього Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    При розгляді справи судом першої інстанції встановлено і це відповідає фактичним обставинам справи, що 11.09.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № VOXRRX14200045, згідно якого останній отримав кредит на придбання товару в сумі 3617.81 грн. зі сплатою 12.00 % річних строком до 11.05.2010 року (а.с. 3-5).

       В порушення виконання зобов»язання відповідач не здійснював погашення кредиту згідно встановленого графіка.

       Встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, яким суд дав належну правову оцінку.  

          Відповідно до п.1 статті 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Тобто п.6.1. для відповідача визначена неустойка у відповідності до статті 551 ЦК України, а саме грошова сума в розмірі 1.25% за порушення зобов'язання по Договору.

       З матеріалів справи, зокрема із розрахунку заборгованості за даним кредитним договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 станом на 25.02.2011 року становить 20262.21 грн., з яких 2888.78 грн. – заборгованість за кредитом, 136.19 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 293.04 грн. – заборгованість по комісії  за користування кредитом, 15503.14 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 941.06 грн. – штраф (процентна складова) (а.с.2).

        Таким чином відповідно до поданого розрахунку заборгованості вбачається, що сума нарахованих відсотків більш як у три рази перевищує суму заборгованості по кредиту

          Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.   

          Судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо можливості зменшення розміру неустойки.   

          Крім цього, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягнення з відповідача в користь позивача штрафних санкцій: а саме 500 грн. (фіксована частина) та 941.06 грн. (процентної складової) за неналежне виконання умов кредитного договору відповідає вимогам закону.

          Відповідно до ч.1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

          Згідно п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання.

          Пунктами 6.1, 6.3, 6.4 даного кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов’язання у вигляді сплати пені та штрафу. Тобто за одне й те саме порушення зобов’язання передбачена подвійна відповідальність одного виду, що суперечить вищевказаним нормам права та ст. 61 Конституції України.

       Відповідно до встановлених обставин справи, зазначених норм закону, положень кредитного договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення з боржника в користь позивача всієї заборгованості за кредитним договором з нарахованими відсотками, а також підставно зменшив розмір пені.

         Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

          Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

                                                      У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

          Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2011 року в даній справі залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді