Справа № 2-175/11 р.

Рішення

Іменем України

23 листопада 2011 року          Козятинський міськрайонний суд

         В складі говуючого - судді:    Проця В.А.
        при секретарі                            Медик Л.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на квартиру,-

Встановив:

Позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на квартиру.

В обґрунтування позову вказали, що в 1994 році проживаючи однією сім'єю на їхнє ім?я та ім?я відповідача була приватизована квартира АДРЕСА_1. Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 1 грудня 1994 року їм всім чотирьом на праві спільної часткової власності належить по ? частини спірної квартири, тобто, їм позивачам належить ? частини квартири, а відповідачу ?  її частини.

Спільне з відповідачем життя не склалось, між ними постійно виникали сварки, проживання на одній житлові площі стало неможливим і їхня сім?я остаточно розпалась.

В 1998 році ОСОБА_4 зібрав усі свої речі і виїхав на постійне місце проживання в інше житло, створив нову сім?ю, в квартирі постійно проживати залишились лише вони.

З часу вибуття із квартири, тобто, починаючи з 1998 року і по даний час відповідач не приймає ніякої участі в утриманні квартири, як співвласник, не оплачує комунальних послуг, не приймає участі у проведенні поточного та або капітального ремонту. Відповідач не бажає брати участі в утриманні квартири, хоча відповідно до ст. 360 ЦК України зобов?язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Відповідно до інвентарної справи № 7480, виданої Козятинським структурним підрозділом КП «ВООБТІ»квартира складається із таких приміщень: 1 - коридор; 2 –санвузол; 3 - кухня; 4, 5, 6 -  кімнати, при цьому, як видно із плану кімната №4 не є ізольованою кімнатою, а являється прохідною і відповідно не може бути виділеною жодному із співвласників та може залишитись лише у спільному користуванні. Житлова площа квартири, складає - 41,1 кв.м.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № ОС - 35 від 15.03.2011 року, співставляючи внутрішнє планування квартири ідеальні частки співвласників в одиницях площі з вищенаведеними вимогами основних пунктів нормативної документації експерт прийшов до висновку, що виділ ? частини квартири є неможливим.

Ринкова вартість ?  частки квартири АДРЕСА_1, становить - 54158, 50 гривень.

Зважаючи, що їхнє спільне проживання та користування спірною квартирою неможливе, частка відповідача відносно їхніх часток в квартирі є незначною і виділити її неможливо, а припинення права власності не завдасть істотної шкоди відповідачу, так як більше 10 років, він проживав за іншою адресою та з іншою сім'єю, що в свою чергу дає підстави вважати про наявність у відповідача постійного місця проживання.

Вони пропонували виплатити йому грошима вартість його частки в квартирі, на що він не погоджується.

Сукупність зазначених вище обставин, відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України є підставою для припинення ОСОБА_4 права власності на ? частину у спільній квартирі за рішенням суду.

    В судовому засіданні позивачка - ОСОБА_1 та її представник, він же представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –ОСОБА_5 позов підтримали і підтвердили обставини вказані в ньому.

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і вказав, що окремо від позивачів він проживав тривалий час, оскільки у нього була інша сім?я, а потім колишня дружина помінала двері. В даний час він розлучений, проживає в будинку свого знайомого, а тому, просить в позові відмовити, оскільки має намір жити у спірній квартирі.

    Заслухавши сторони, давши оцінку письмовим доказам, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що в 1994 році проживаючи однією сім'єю на ім?я позивачів та відповідача була приватизована квартира АДРЕСА_1. Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 1 грудня 1994 року сторонам на праві спільної часткової власності належить по ? частини спірної квартири, тобто, позивачам належить ? частини квартири, а відповідачу - ?  її частини.

Спільне з відповідачем життя у позивачів не склалось, між ними постійно виникали сварки, проживання на одній житлові площі стало неможливим і  сім?я сторін остаточно розпалась.

В 1998 році відповідач забрав усі свої речі і виїхав на постійне місце проживання в інше житло та створив нову сім?ю, а в квартирі постійно проживати залишились лише позивачі, що підтвердтверджено комісійним актом  Козятинської міськради.

З часу вибуття із квартири, тобто, починаючи з 1998 року і по даний час відповідач не приймає ніякої участі в утриманні квартири, як співвласник, не оплачує комунальних послуг, не приймає участі у проведенні поточного та або капітального ремонту. Відповідач не брав участі в утриманні квартири, хоча відповідно до ст. 360 ЦК України зобов?язаний був брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Відповідно до інвентарної справи № 7480, виданої Козятинським структурним підрозділом КП «ВООБТІ»квартира складається із таких приміщень: 1 - коридор; 2 –санвузол; 3 - кухня; 4, 5, 6 -  кімнати, при цьому, як видно із плану кімната № 4 не є ізольованою кімнатою, а являється прохідною, і відповідно не може бути виділеною жодному із співвласників та може залишитись лише у спільному користуванні. Житлова площа квартири, складає - 41,1 кв.м.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № ОС –35 від 15.03.2011 року, співставляючи внутрішнє планування квартири ідеальні частки співвласників в одиницях площі з вищенаведеними вимогами основних пунктів нормативної документації експерт прийшов до висновку, що виділ ? частини квартири є неможливим.

Ринкова вартість ?  частки квартири АДРЕСА_1, становить - 54158, 50 гривень.

Зважаючи, що спільне проживання сторін та користування спірною квартирою не можливе, частка відповідача відносно часток позивачів в квартирі є незначною і виділити її неможливо, а припинення права власності не завдасть істотної шкоди відповідачу, так як більше 10 років, він проживав за іншою адресою та з іншою сім'єю, що в свою чергу дає підстави вважати про наявність у відповідача постійного місця проживання.

Позивачі пропонували виплатити відповідачу грошима вартість його частки в квартирі, на що останній не погоджується.

В даний час позивачами на депозитний рахунок суду внесена грошова компенсація за ? частки  відповідача у спільному майні, що підтверджується відповідною квитанцією долученою до матеріалів справи.

Сукупність зазначених вище обставин, відповідно до ст. 365 ЦК України є підставою для припинення ОСОБА_4 права власності на ? частину у спільній квартирі за рішенням суду зі сплатою грошової компенсації відповідачу вартості його частки у спірній квартирі.

    Керуючись ст. 365 ЦК України, ст. ст. 213, 215-218 ЦПК України, -

Вирішив:

    Позов задовольнити.

    Припинити право ОСОБА_4 на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1.

    Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості належної йому ? частки в квартирі АДРЕСА_1, в сумі –54158 (п?ятдесят чотири тисячі сто п?ятдесят вісім) гривень 50 копійок, які знаходяться  на депозитному рахунку Козятинського міськрайсуду, відкритого ТУ ДСА України у Вінницькій області, з наступними реквізитами: банк одержувача ГУДКУ у Вінницькій області; р/р № 37310009000080; ЄДРПОУ 26286152; МФО 802015.

    Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, в розмірі 1/3 її частки за кожним із співвласників.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати, понесенні ними за розгляд справи в суді, а саме: 541 (п?ятсот сорок одну) гривню 59 копійок сплаченого судового збору; 120 (сто двадцять) гривень понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 1600 (одну тисячу шістсот) гривень витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

    Повне рішення буде виготовлене на протязі п?яти днів з дня закінчення розгляду справи.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайсуд з дня проголошення рішення.

  Суддя:

Дата документу      23.11.2011