МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35

"04" листопада 2011 р.                             Справа № 2-939/11

                      4 листопада 2011 року           

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Лизі Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в                    смт. Макарові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -     

в с т а н о в и в:   

ОСОБА_1 (далі - позивач)  звернувся до Макарівського районного суду із позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач), в якому просив стягнути з останнього на його користь 381153,60 грн., як безпідставно отриманих, оскільки ці кошти сплачені ним як завдаток за попереднім договором, що був укладений між ними 20 липня 2009 року, який в силу закону є нікчемним.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що за даним договором він мав намір купити у відповідача будинок та земельну ділянку, що в АДРЕСА_1 та в якості завдатку сплатив останньому  21.07.2009 року –12000 доларів США, 26.08.2009 року –16000 доларів США, 28.08.2009 року –20000 доларів США (всього 48 000 доларів США). Та, оскільки, відповідач збільшив вартість домоволодіння, то він  відмовився  від укладення основного договору і просив останнього повернути йому завдаток, проте відповідач цього не зробив. Позивач зазначив, попередній договір був укладений у простій письмовій формі без додержання вимог ст.ст. 220, 635, 637 ЦК України та є нікчемним та не створює правових наслідків для його сторін, а тому кошти отримані відповідачем є такими, що набуті без відповідної правової підстави.

В судовому засіданні  позивач позов підтримав, викладене в заяві підтвердив та просив його позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3, заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивач в порушення п. 12.2 прострочував сплату завдатку. Також звертає увагу на те, що ним обґрунтовано та підставі п. 15 Попереднього договору було збільшено вартість домоволодіння. Також зазначив, що ЦК України передбачає лише усну і письмову форму договору, нотаріальне посвідчення договору не є його формою у розумінні ЦК України. Відповідно до вимог  ч. 1 ст. 635 ЦК України, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі. Нотаріальне посвідчення попереднього договору у зазначеній нормі закону не передбачено. Форма попереднього договору сторонами була дотримана, договір є чинним і кошти, які йому передав позивач, що він підтвердив в судовому засіданні, отримані ним на відповідній правовій підставі у якості завдатку, та внаслідок порушення договору позивачем мають залишитися у відповідача.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі,  судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

20 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений попередній договір (далі –попередній договір) про укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1, та розташований на земельній ділянці площею 0,037 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Даний договір був укладений у письмовій формі, нотаріально не посвідчувався.

Згідно п. 12, п. 12.1, п. 12.2 попереднього договору позивач передав відповідачу 21.07.2009 року –12000 доларів США, 26.08.2009 року –16000 доларів США, 28.08.2009 року –20000 доларів США, що підтверджується відповідними розписками та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Оскільки відповідач збільшив вартість домоволодіння, про що він повідомив позивача своїм листом від  10 вересня 2009 року, то позивач відмовився від укладення основного договору і просив відповідача повернути йому завдаток, сплачений ним за попереднім договором, проте відповідач цього не зробив.

Вирішуючи між сторонами спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо така форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Попередній договір, укладений між сторонами  20 липня 2009 року,  був спрямований на укладення в майбутньому основного договору, а саме договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В порушення зазначених норм закону попередній договір, укладений між сторонами 20 липня 2009 року, не було посвідчено нотаріально, що в силу зазначених вище норм тягне за собою його недійсність.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов’язаний повернути потерпілому  безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи, що недійсний договір не створює для його сторін юридичних наслідків, суд приходить до висновку про безпідставність отримання відповідачем коштів за цим договором та необхідність їх повернення позивачу.

На підставі викладеного, позов про стягнення з ОСОБА_2,  48 000 доларів США, що на момент звернення до суду еквівалентно за офіційним курсом НБУ на 16.03.2011 року (7,9407 грн. з 1 дол.США) 381153,60 грн., підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1700 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 381153,60 грн. безпідставно набутих коштів, 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Головуючий           /підпис/          О.В.Тандир

З оригіналом згідно                                                                    О.В. Тандир