Коростишівський районний суд Житомирської області    

                           Справа № 2-188/11

                                               РІШЕННЯ

                                          Іменем України

  22 лютого 2011 року                                         м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

                        Головуючого судді                  Шимон Л.С.

                        при секретарі                          Мельник Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростишеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

         Позивач  звернувся  до суду з даним позовом і зазначив, що сім’я з відповідачем повністю розпалась з жовтня 2010р., одруження виявилось невдалим, шлюбні відносини фактично припинені, в сім’ї не змогли створити нормальні взаємні відносини, найти порозуміння один з одним, спільного господарства не ведуть. Позивач вказує, що переконаний, що подальше спільне життя з відповідачем неможливе. В зв’язку з цим наполягає на розірванні шлюбу, вважає, що примирення та збереження шлюбу неможливі і суперечить інтересам сім’ї. Спір про поділ майна відсутній, неповнолітню дитину просить залишити на утриманні та вихованні матері, зобов’язується надавати дитині посильну матеріальну допомогу, просить покласти судові витрати на нього.

          В судове засідання сторони не з’явились, направили на адресу суду відповідні заяви з клопотаннями проводити розгляд справи за їх відсутності, позивач позовні вимоги підтримав, відповідач позовні вимоги визнала повністю.

       Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе прийняти рішення в судовому засіданні згідно положень ст.174 ЦПК України та приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено те, що внаслідок  непорозумінь сім’я сторін повністю розпалась, існує формально, подальше її збереження є неможливим,  так як сторони  однією сім’єю як чоловік і дружина не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків.

Спір про розподіл майна між сторонами відсутній.     

          Неповнолітню дитину – ОСОБА_3 суд залишає на утриманні та вихованні матері.

          Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Статтею 112 цього кодексу встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу , якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

          Суд роз’яснює сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням про розірвання шлюбу.

        Керуючись ст.105ч.3, 110, 111, 112, 115 СК України та ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

         Позов задовольнити. Шлюб, зареєстрований 6 жовтня 1990 року РАГС м.Коростишів Житомирської області, актовий запис №175, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - розірвати.

Неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишити на утриманні та вихованні матері.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду  про  розірвання  шлюбу  після  набрання  ним законної  сили  надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення  рішення  (м.Коростишів) для  внесення відомостей  до  Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

            Суддя                                                            Л.С.Шимон

Документом, що засвідчує  факт розірвання шлюбу судом, є рішення про розірвання шлюбу, яке  набрало законної сили  

«_____»______________20_____ року.  

Суддя                                                            Л.С.Шимон