КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.08.2007                                                                                           № 15/25

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Корсака В.А.

 суддів:                                          Авдєєва  П.В.

                                        Коршун Н.М.

 при секретарі:                     Орлові О.В.  

 За участю представників:

 від позивача - Хоруженко В.А. - представник за довіреістю,

 від відповідача - Чабала Г.К. -представник за довіреністю, Рогач В.К.представник за довіреністю,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РПВ "Світлодизайн"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.02.2007

 у справі № 15/25 (Хоменко М.Г.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "РПВ "Світлодизайн"

 до                                                   Експериментально-конструкторське бюро Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (ЕКБ НДІБК)

             

                       

 про                                                  стягнення 5806,49 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 5 806,49 грн.

У суді першої інстанції позивачем була надана заява про збільшення своїх позовних вимог, відповідно до якої він просив суд стягнути з відповідача на свою користь 6 704,55 грн.

Рішенням  Господарського суду м. Києва від 27.02.2007 р. у справі № 15/25 у   позові  було  відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати та задовольнити його позовні вимоги , оскільки вважає, що воно винесене по неповно з’ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального  права.

Зокрема скаржник зазначає , що суд при прийнятті рішення не звернув увагу на те , що договір  від 02.01.2004р. припинив свою дію і зобов’язання за ним також припинилися.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2005 сторони уклали договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17-с (далі - договір-2).

Згідно з умовами вказаного договору (п. 2.1.1.) розмір плати за утримання та обслуговування орендованих виробничих площ залежить від складу робіт і послуг, які надаються відповідачу іншими суб'єктами господарювання і складає 898,06 грн.

Пунктом 2.2.3. договору-2 передбачено, що позивач зобов'язується не пізніше 5-го числа      поточного      місяця      вносити      плату      за      утримання      та      обслуговуваним орендованихвиробничих площ на рахунок відповідача та не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяця вносити плату за фактично використані матеріали та енергоносії у звітному місяці згідно з розрахунком відповідача, погодженим з позивачем, та на підставі рахунку-фактури відповідача.

Таким чином, позивач зобов'язаний був щомісячно сплачувати на користь відповідача суму в розмірі 898,06 грн., що включає в себе витрати відповідача на утримання орендованих нежитлових приміщень та комунальні послуги.

Отже, плата за договором-2 за рік становить 10 776,72 грн.

Станом на червень 2005 року позивач сплатив на користь відповідача 15 1 83.43 грн.

На думку позивача, переплата становить 4 406,71 грн. та підлягає стягненню з відповідача як безпідставно набуте майно.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши наступне.

02.01.2004   між   сторонами   був   укладений   договір   про   відшкодування   витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та падання комунальних послуг орендарю № 17-с (далі - договір-1).

Станом на 01.01.2005 позивач заборгував відповідачеві за договором - 110 460,16 грн., що підтверджується листом позивача № 7/30/11 від 30.11.2004 та гарантійним листом позивача № 3/01/02 від 01.02.2005, яким позивач гарантував провести розрахунок за договором-2 у строк до 15.02.2005 (копії листів у матеріалах справи).

02.01.2005 сторони уклали договір-2, аналогічний договору-1.

На момент винесення рішення у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, навпаки, позивач заборгував відповідачу 6 882,60 грн., що підтверджується наданими відповідачем актом звірки станом на 01.02.2007, актами приймання-передачі нерухомого майна та наданих послуг, податковими накладними (копії у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач спростував вимоги позивача та надав докази, що підтверджують заперечення проти позову, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного борі)' в сумі 4 406,71 грн. як безпідставно набутого майна не підлягають задоволенню. Оскільки не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині основного боргу, то відсутні підстави для стягнення 1 399,78 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові повністю.

          За таких обставин, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, як необґрунтована.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу ТОВ „РПВ „Світлодизайн” залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 27.02.2007 р. по справі № 15/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 15/25 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Авдєєв  П.В.

                                                                                          Коршун Н.М.

 13.09.07 (відправлено)