У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2006 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Охрімчук Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 9 лютого 2006 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Континент” (далі - ТОВ “Агро-Континент”) про захист порушеного права, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
У січні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ТОВ “Агро-Континент” про захист порушеного права, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Посилаючись на те, що відповідач з 17 вересня 2002 року по 7 жовтня 2003 року безпідставно і незаконно користувався її земельною ділянкою, просила відшкодувати на її користь 18 799 грн. 70 коп. матеріальної шкоди та 500 533 грн. 56 коп. моральної шкоди.
Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 9 лютого 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ТОВ “Агро-Континент” на її користь 685 грн. 16 коп. за користування земельною ділянкою, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судами встановлено, що у вересні 2002 року між батьком позивачки - ОСОБА_2 та ТОВ “Агро-Континент” було укладено договір оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_2 на праві власності. У грудні 2002 року ОСОБА_2 помер.
У жовтні 2003 року позивачка отримала Державний акт про право власності на зазначену земельну ділянку.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що відповідно до вимог ст. 32 Закону України “Про оренду землі” перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 3 та ч. 5 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Континент” про захист порушеного права, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.