Справа № 420/6461/25

УХВАЛА

28 березня 2025 року     Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді  Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Фермерського господарства «Стоянов А.А.» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці  про визнання протиправними та скасування постанов від 05.02.2025 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства «Стоянов А.А.» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці , за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправною та скасувати Постанову Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з питань праці № 51682/15-32-09-07-04- ДПС/МГ-ФС від 05 лютого 2025 року про накладення на Фермерське ОСОБА_1 » штрафу у розмірі 112000,00 грн.;

Визнати протиправною та скасувати Постанову Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з питань праці № 51682/15-32-09-07-04-ДПС/ІП-ФС від 05 лютого 2025 року про накладення на Фермерське господарство «Стоянов А.А.» штрафу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2025 року відкрито провадження у  справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

27.03.2025  року від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

Зупинення стягнення на підставі постанови Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 51682/15-32-09-07-04-ДПС/МГ-ФС від 05 лютого 2025 року про накладення на Фермерське господарство «Стоянов А.А.» штрафу у розмірі 112000,00 грн та постанови Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з питань праці № 51682/15-32-09-07-04-ДПС/ІП-ФС від 05 лютого 2025 року про накладення на Фермерське господарство «Стоянов А.А.» штрафу у розмірі 8000,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/6461/25.

В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що із оскаржених позивачем постанов відповідача вбачається, що датою набрання ними законної сили є 05 лютого 2025 року. Постанови можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох місяців з дня їх винесення, тобто з 05 лютого 2024 по 05 травня 2025 року. Таким чином, оскаржені в цій справі постанови відповідача можуть бути та будуть пред`явлені до примусового стягнення до моменту закінчення строку розгляду цієї справи, встановленого ст. 256 КАС України. Також, підприємство позивача витрачає значні кошти під час посівної.

Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Суд дослідив заяву представника позивача, дослідив матеріали справи в частині заявленого клопотання  та робить наступні висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до п.17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Таким  чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Разом з тим, станом на час розгляду заяви про забезпечення позову суду не надані докази щодо пред`явлення оскаржуваних постанов до виконання до Державної виконавчої служби, не надано відповідних постанови про відкриття виконавчих провадження з примусового виконання оскаржуваних постанов, а тому доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях, які не основані на реальних фактичних обставинах, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Суд, також, зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Будь-які інші беззаперечні підстави необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем не зазначені, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 156, 248, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Фермерського господарства «Стоянов А.А.» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці  про визнання протиправними та скасування постанов від 05.02.2025 року.

Згідно ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого  апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                                      Н.В. Бжассо