КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.10.2007                                                                                           № 37/62

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

             

 За участю представників:

 від позивача: Гапоненко Ю.В. – представник за довіреністю,

відвідповідача: Драбонюк М.О. – представник за довіреністю, Титаренко О.П. – в.о. голови правління,

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.07.2007

 у справі № 37/62  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту

 до                                                   Житлово-будівельного кооперативу "Виноградар-8"

             

                       

 про                                                   стягнення 21205,98 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення   18 340,11  грн. основного боргу, 2 865,87 грн. інфляційних та судових витрат.  

Рішенням  Господарського суду м. Києва від 09.07.2007 р. по справі № 37/62 у    позові було відмовлено.

           Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно винесене по неповно з’ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального  права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,   13.05.2003р. між сторонами по даній справі було укладено договір на послуги з водопостачанням та водовідведенням за №02388/4-07.

Згідно з п.1.1 зазначеного договору, постачальник зобов’язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а  абонент  сплатити, на умовах договору та Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, за вказані послуги.

Відповідно до п.п. 1.10 , 12.5 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах  України рахунки за воду складаються на підставі тарифів, які діють в даній місцевості або населеному пункті. Згідно з Розпорядженням КМДА „Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення” від 28.08.2002р. за №1680, відповідачу надаються послуги з розрахунку 0,68 грн. (без ПДВ) за 1 куб. м. води , як споживачу І групи.

Пунктом 12.6 вищевказаних Правил зазначено , що рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення виставляються відповідачу за допомогою автоматизованих систем на базі ЕОМ.

Основними обов’язками постачальника за договором є : забезпечення постачання питної води , якість  якої відповідає ДОСТу 2874-82, приймання каналізаційних стоків, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, здійснення заміни , ремонту несправних водолічильників, їх держперевірку за письмовою заявкою абонента, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються (п.2.1).

В свою чергу, відповідач повинен був сплатити вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку , передбаченому чинним законодавством України, оформитися у позивача як абонент, представити перелік спів абонентів тощо.

Строк дії договору сторони визначили безстроковим (п.7.1).

Відповідно до п. 3.1 договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.

Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у с праві є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші  обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як стверджує позивач, відповідачу у період з 01.02.2004р. по 01.10.2006р. було надано послуг на суму 61 479,10 (враховуючи знижку  в розмірі 3 578,15 грн.), проте відповідач в порушення вимог умов договору розрахувався частково, в зв’язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 18 340,11 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач безпідставно з березня 2004р. по жовтень 2005р. в рахунки за послуги з постачання питної води та водовідведення на особовий рахунок за кодом 7-1145 включив вартість гарячої води в сумі 12735,68 грн. (враховуючи знижку), оскільки  між ВАТ „Київ водоканал” та АЕК „Київенерго” існував договір №100, який було розірвано у судовому порядку в жовтні 2005р. Крім того, на той час діяло розпорядження КМДА за №621 „Про відпуск холодної води, що використовується для приготування гарячої води” від 27.03.2002р.,  згідно якого позивач мав виставляти платежі за холодну воду, яка є сировиною для виробництва гарячої води, виробнику гарячої води, власнику теплових пунктів та іншим юридичним особам, за умовами передачі цих теплових пунктів їм в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Таким чином з наведеного вбачається, що відповідач правомірно не сплачував позивачу грошові кошти за гарячу воду з березня 2004р. по жовтень 2005р., оскільки дані кошти перераховувались виробнику гарячої води АЕК „Київенерго”.

Щодо стягнення грошових коштів з відповідача  за спожиту воду, яка йде на підігрів за період з 01.10.2005р. по 01.10.2006р.  є теж безпідставним виходячи з наступного.

Починаючи з жовтня 2005р. позивачем  без усяких узгоджень з відповідачем було відкрито окремий код №7-51145 для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води,  згідно  договору, по якому щомісячно позивач нараховує кількість та вартість питної води, яка була використана для виготовлення гарячої, спожитої відповідачем, зокрема, з 01.05.2004р. по 01.09.2006р. позивачем було нараховано 7207,33 грн. вартості наданих відповідачу послуг.

Пунктами 1.3, 12.2 Правил встановлено, що абонентами , які користуються послугами водоканалу можуть бути  підприємства на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Тобто, один рахунок-один договір. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного  вводу, акт межобслуговування та схему зовнішніх мереж з прив’язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосовувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами. Як вбачається з розрахунку позивача, відповідачу відкрито другий додатковий рахунок без укладання та внесення відповідних змін до договору.

Крім того, п.12.17 Правил передбачено, що розрахунки за воду , яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами , які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом. Позивач не довів, що ним були встановлені з відповідачем відповідні відносини.

Відповідно до ст. ст. 901,903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.1 договору, кількість води , що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.

Пунктом 4.1 Правил встановлено про те, що абоненти , які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з Водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води.  

З вищенаведеного вбачається, що умовами договору не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер.

Відповідно до ст.ст.1,14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”,   комунальні послуги - результат господарської  діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням,  а також вивезення побутових відходів у порядку , встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги  та послуги з утримання будинків і споруд  та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Отже, з наведеного вбачається , що не існує такого виду комунальних послуг, як питної води, що використовується для приготування гарячої води.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7207,33 грн. за поставлення питної води , постачання холодної води для виготовлення гарячої,  є необґрунтованими, а тому колегія вважає , що місцевий суд правомірно відмовив у позові  в цій частині позовних вимог.

Крім того, місцевим судом було встановлено про те, що за період з травня 2004р. по жовтень 2006р. у відповідача існує переплата за надані позивачем послуги в розмірі 1542,58 грн.

Щодо стягнення  з відповідача інфляційних в розмірі 2865,87 грн., на підставі ст.. 625 ЦК України, колегія вважає, що оскільки у відповідача не існує заборгованості за надані позивачем послуги, то не має підстав і для стягнення інфляційних.  

Отже, з наведеного вбачається, що  місцевий суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог.

          За таких обставин, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, як необґрунтована.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу ВАТ АК „Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту   залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 09.07.2007 р. по справі № 37/62 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 37/62 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 08.11.07 (відправлено)