КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.11.2007                                                                                           № 35/224

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 - позивача: Валєвський П.Є. (дов. від 12.06.07 № 07/06-1110),

Амірова Ю.В. (дов. від 23.03.07),

 - відповідача: Саліван Л.Ф. (дов. від 25.06.07 № 181),

 - третьої особи: Капітанова І.С. (дов. від 17.08.07 № 049/01-480),

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація"

 на рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2007 (підписано 21.08.07)

 у справі № 35/224  

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація"

 до                                                   Державного підприємства "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал"

 третя особа            Комунальне підприємство "Дирекція                                          реставраційно-відновлювальних робіт"

                       

 про                                                  спонукання до виконання договірних зобов"язань,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Закрите акціонерне товариство “Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство “Укрреставрація” (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства “Культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал” (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Комунальне підприємство “Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт” (далі-третя особа) про спонукання до виконання договірних зобов’язань.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач безпідставно ухиляється від виконання Договору на проведення додаткових першочергових, протиаварійних та консерваційних робіт (стабілізуючих та превентивних) для забезпечення подальших робіт з реставрації та пристосування існуючих будівель майнового комплексу військового містечка № 5 на вул. Січневого повстання, 28-30 у Печерському районі під культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал” від 24.11.06 № 2-Д-06 (далі – договір № 2-Д-06), і, не припинивши договірних відносин з позивачем, проводить закупівлю робіт, які є предметом зазначеного вище договору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.08.07 в позові відмовлено повністю. Скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.06.07 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, прийнявши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів позивача, вважаючи їх безпідставними, такими, що не відповідають дійсності  та вимогам ст.ст. 511, 513, 520-522 Цивільного кодексу України, а рішення місцевого господарського суду –  законним та обґрунтованим. Просить залишити рішення суду 1-ої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу підтримала доводи позивача, зазначивши, що рішення місцевого суду винесено з порушенням норм матеріального права при неповному з’ясуванні обставин справи, а викладені у ньому висновки не відповідають дійсним обставинам справи. Вона просить скасувати рішення місцевого суду, задовольнивши вимоги позивача у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами проведеного тендеру на закупівлю першочергових, протиаварійних та консерваційних робіт між позивачем та третьою особою були укладені договори на виконання робіт по створенню культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал”, в тому числі договір від 24.11.06 № 2-Д-06, відповідно до п.1.1 якого позивач (виконавець) зобов’язався виконати за завданням третьої особи (замовника) додаткові першочергові, протиаварійні та консерваційні роботи (стабілізуючі та превентивні) згідно директивного графіка виконання робіт (Додаток № 2, що є невід’ємною частиною договору) для забезпечення подальших робіт з реставрації та пристосування існуючих будівель майнового комплексу військового містечка № 5 на вул. Січневого повстання, 28-30 у Печерському районі під культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал” згідно умов цього договору з використанням своїх матеріалів та конструкцій, а третя особа – передати проектно-кошторисну документацію і забезпечити оплату виконаних робіт на умовах даного договору.

Додатковою угодою від 04.12.06 № 1 сторони погодили, що загальна сума договору  від 24.11.06 № 2-Д-06 складає 46 454,749 тис. грн.

Відповідно до п. 3.1 договору початок виконання робіт встановлений з дня його підписання обома сторонами. Закінчення виконання робіт – червень 2007 року (згідно директивного графіку виконання робіт).

Протягом 2007 року позивачем на підставі договору № 2-Д-06 виконувалися відповідні роботи. Обсяги виконаних робіт і проведених розрахунків по створенню культурно-мистецького та музейного комплексу зафіксовані в підписаному сторонами акті звірки станом на 01.04.07 (Т.1, а.с.86).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів замовником реставраційних та відновлювальних робіт по створенню комплексу на підставі п. 3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.03.05 № 309 “Про заходи щодо створення  культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” на вул. Січневого повстання, 28-30 у Печерському районі” виступила третя особа.  

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.02.07 № 44-р “Про деякі питання культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” майновий комплекс колишнього військового містечка № 5 у м. Києві по вул. Січневого повстання, 28-30, передано із сфери управління Київської міської державної адміністрації до сфери управління Міністерства культури і туризму України.

Згідно з рішенням Міністерства культури і туризму України відповідача у справі визначено замовником проектних, будівельних та інших робіт із створення комплексу.

У зв’язку з передачею комплексу до відання Міністерства культури і туризму України роботи на об’єкті припинено з квітня 2007 року, а укладені з позивачем договори не виконуються з боку замовника.

В Інформаційному бюлетені Тендерної палати України № 23(94) від 04.06.07 за № 23004706  (Т.1, а.с. 92) було опубліковано повідомлення про проведення відповідачем у справі торгів із закупівлі робіт з реставрації культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” (першочергові протиаварійні роботи) на червень-грудень 2007 року.

На думку позивача, відповідач, не припинивши з ним договірних відносин, проводить закупівлю робіт з реставрації комплексу, які є предметом договору від 24.11.06 № 2-Д-06, що є грубим порушенням умов договору та вимог чинного законодавства.

Як стверджує позивач, зміна сторони у державному контракті (в даному випадку уповноваженого органу держави, який виконує функції замовника за укладеними договорами) не тягне припинення договору, укладеного між позивачем та державним замовником.

Відповідно до вимог ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.

Передача функцій замовника за державним контрактом на підставі рішення Кабінету Міністрів України або іншого органу виконавчої влади, уповноваженого управляти державним майном, тягне правонаступництво його прав і обов’язків за укладеними договорами, які не виконані на момент передачі функцій замовника.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом визнання наявності прав, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов’язку в натурі.

З урахуванням викладеного позивач просить суд визнати відповідача замовником за договором від 24.11.06 № 2-Д-06 та зобов’язати належним чином виконати умови зазначеного вище договору.

Як вбачається з матеріалів справи, фінансування робіт за договором в 2006-2007 роках здійснюється за рахунок коштів субвенції державного бюджету місцевим бюджетом для створення культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал”. Тобто, оплата робіт за договором від 24.11.06 № 2-Д-06 забезпечена фінансуванням за рахунок коштів субвенції.

Процедура закупівлі робіт за державні кошти, а також порядок укладання договорів про закупівлю регулюється Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі – Закон № 1490-III).

У відповідності до ст. 1 зазначеного вище Закону “державна закупівля” – це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації.

Договір від 24.11.06 № 2-Д-06 було укладено між позивачем та третьою особою за процедурою закупівлі робіт за державні кошти.

Договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 34 Закону № 1490-III).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Пунктом 3 частини 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 ГК України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідач у справі не є стороною договору від 24.11.06 № 2-Д-06, відповідно у останнього не виникало цивільних прав та обов’язків по ньому. Відповідач не мав визначених прав та обов’язків щодо припинення договірних відносин, або зміну останніх з позивачем.

Таким чином, посилання позивача в позовній заяві на те, що відповідач ухиляється від виконання договірних зобов’язань, є безпідставними.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб” державне замовлення – це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

З метою організації робіт, пов’язаних з формуванням державного замовлення, розміщенням поставок продукції для державних потреб і контролем за їх виконанням, Кабінет Міністрів України визначає і затверджує перелік державних замовників, обсяги та склад державного замовлення. Порядок формування державного замовлення та пріоритетні державні потреби затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 2 Закону України “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб”).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.06 № 518 “Про державне замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб у 2006 році” Київська міська державна адміністрація, у сфері управління якої перебував майновий комплекс колишнього військового містечка № 5 у м. Києві, вул. Січневого повстання, 28-30, не визначена як державний замовник у Переліку державних замовників, які затверджені зазначеною постановою, так само як і проведення робіт, зокрема тих, що є предметом спірного договору у розділах “Державне замовлення” даної постанови.

З огляду на викладене, колегія суддів, погоджуючись з судом 1-ої інстанції, вважає, що договір від 24.11.06 № 2-Д-06 не є державним контрактом в розумінні ст. 13 Господарського кодексу України та Закону України “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб”.

Передача майнового комплексу із сфери управління одного виконавчого органу до іншого не тягне за собою автоматичного правонаступництва за договірними зобов’язаннями.

Пунктом 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.

Матеріалами справи підтверджується, що Київська міська державна адміністрація була обізнана щодо припинення асигнувань у наступному бюджетному і календарному періоді, проте відповідних змін до спірного договору сторонами внесено не було.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов’язанні.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ст.513 ЦК України).

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

Отже, чинним законодавством визначено підстави і порядок заміни кредитора у зобов’язанні.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження викладеного в позовній заяві позивачем не було надано ні суду 1-ої інстанції, ні апеляційному господарському суду.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду про необґрунтованість заявлених позовних вимог та  відмову у їх задоволенні.

Доводи позивача про тотожність робіт, які входять до предмету спірного договору, та робіт, які закуповуються відповідачем, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, виходячи із змісту тендерної документації на закупівлю робіт з реставрації культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” (першочергові протиаварійні роботи), наданої відповідачем,  види робіт є різними та здійснюються на різних етапах реставрації.

Твердження позивача в апеляційній скарзі стосовно неправильного застосування місцевим судом до спірних правовідносин норм матеріального права, а саме ст.ст. 11, 16, 512 ЦК України, ст. 23 Бюджетного кодексу України апеляційна інстанція вважає безпідставними, оскільки оскаржуване рішення суду 1-ої інстанції винесено з дотриманням  норм матеріального права при повному з’ясуванні всіх обставин справи, що  дає  підстави  для  залишення його без  змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

    

ПОСТАНОВИВ:

 

Рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.07 у справі № 35/224залишити  без  змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство “Укрреставрація” – без  задоволення.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 30.11.07 (відправлено)