КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.12.2007                                                                                           № 47/151

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

             

 За участю представників:

 від позивача - Івасин О.Р. -за дов.,

 від відповідача - Данкевич -за дов.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідводбуд-7"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.10.2007

 у справі № 47/151  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідводбуд-7"

             

                       

 про                                                  стягнення 430000 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення  з останнього 377 331,16 грн. заборгованості за договором №1/06-06 від 15.06.2006р., 26 192,65 грн. пені, 3% річних у розмірі 5 583,46 грн., 20 892,73 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита у розмірі 4 300 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Рішенням  Господарського суду м. Києва від 10.10.2007 р. у справі № 47/151   позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 376 393,43 грн. заборгованості, 26 192,65 грн. пені, 5 583,46 грн. річних, 20 892,73 грн. інфляційних , 4 290,62 грн. державного мита та 117,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Зокрема скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення у відсутності відповідача. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем були порушені строки виконання робіт на три місяці.

           Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно винесене по неповно з’ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального  права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи , 15.06.2006р. між позивачем - ТОВ «Сокіл», в якості субпідрядника, та відповідачем - ТОВ «Спецпідводбуд-7», в якості підрядника, було укладено договір підряду №1/06-06, відповідно до умов якого підрядник (відповідач) доручив, а субпідрядник (позивач) зобов’язався виконати комплекс робіт по будівельному водозниженню при влаштуванні котловану для спорудження опори №2 Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.

Пунктом 2.1 договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р., вартість робіт визначається договірною ціною, яка розраховується згідно норм ДБН Д. 1.11-1-2000 та регіональними цінами на матеріали, машини і трудові ресурси, на основі затвердженої проектно-кошторисної документації і узгоджується генпідрядником. Відповідно до протоколу погодження договірної ціни загальна вартість робіт, обумовлених вказаним договором складає 599 783 грн. Договірна ціна у відповідності до п. 2.2. цього ж договору є твердою за весь час проведення робіт і може переглядатись лише за наступних умов:

суттєва відмінність фактичних гідрогеологічних умов від проектних; зміна за рішенням замовника проекту або термінів та обсягів будівництва; прийняття нових законодавчих чи нормативних актів, що впливають на вартість робіт; внаслідок значного впливу інфляційних процесів.

Пунктом 2.3. вищезазначеного договору передбачено, що загальна вартість робіт визначається відповідно до кількості виконаних об’ємів.

Пунктом 3.2. договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. сторони погодили, що підрядник (відповідач) до початку робіт сплачує субпідряднику (позивачу) аванс в розмірі 30% від загальної вартості робіт на придбання необхідних матеріалів.

У відповідності до п.3.3. цього ж договору підрядник (відповідач) здійснює щомісячно проміжні платежі на розрахунковий рахунок субпідрядника (позивача) за виконані роботи на підставі форми КБ-3 не пізніше 18 числа, наступного за звітним місяця.

Пунктом 3.4. договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. передбачено, що кінцевий розрахунок за цим договором провадиться підрядником (відповідачем) не пізніше 30 днів після повного завершення робіт субпідрядником.

Згідно з п.3.5. даного договору субпідрядник (позивач) сплачує підряднику (відповідачу) кошти за надані послуги у розмірі 2% від вартості виконаних робіт.

Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт за липень місяць 271 496,40 грн., серпень місяць 2006 р. на суму 103 465,20 грн., вересень місяць 2006р. на суму 75978 грн. та січень місяць 2007р. на суму 165 788,40 грн., які підписані уповноваженими представниками підрядника (відповідача) та субпідрядника (позивача) та посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість проведених позивачем, та прийнятих відповідачем робіт  по договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. склала 616 728 грн. (271 496,40+103 465,20+75978+165 788,40).

Відповідно до довідок про вартість виконаних підрядних робіт за липень місяць 2006р. на суму 266 066,50 грн., серпень місяць 2006р. на суму 101 395,90 грн., вересень місяць 2006р. на суму 74458,40 грн. та січень місяць 2007р. на суму 165 788,40 грн., які підписані уповноваженими представниками підрядника (відповідача) та субпідрядника (позивача) та посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії які знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість проведених позивачем, та прийнятих відповідачем робіт по договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. з урахуванням п. 3.5 цього ж договору склала 607 709,20 грн. (266 066,50+101395,90+74458,40+165788,40).

Згідно виписок по особовому рахунку позивача відповідачем було сплачено: 28.07.2006р.-передоплату по договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. на суму 90 000 грн., 01.09.2006р. - за послуги по підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. 40 000 грн., а 22.11.2006р. - за послуги по договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р.98 000 грн., а всього загальну суму у розмірі 228 000 грн. (90 000+40 000+98 000).

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 854 цього Кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином,  колегією встановлено, що позивачем, як субпідрядником, було виконано за договором підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. підрядних робіт загалом на суму 616 728 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних підрядних робіт за липень, серпень, вересень місяці 2006 та січень місяць 2007 року. Акти приймання виконаних підрядних робіт за вищевказані місяці підписані відповідачем без будь-яких зауважень, жодних претензій відповідачем позивачу щодо виконаних підрядних робіт не заявлялось.

Згідно з п.3.5. даного договору субпідрядник (позивач) сплачує підряднику (відповідачу) кошти за надані послуги у розмірі 2% від вартості виконаних робіт.

Відповідно до довідок про вартість виконаних підрядних робіт за липень місяць 2006р. на суму 266 066,50 грн., серпень місяць 2006р. на суму 101 395,90 грн., вересень місяць 2006р. на суму 74458,40 грн. та січень місяць 2007р. на суму 165 788,40 грн., які підписані уповноваженими представниками підрядника (відповідача) та субпідрядника (позивача) та посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість проведених позивачем, та прийнятих  4 відповідачем робіт по договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. з урахуванням п. 3.5 цього ж договору склала 607 709,20 грн. (266 066,50+101395,90+74458,40+165788,40).

Однак, судом встановлено, що в довідці про вартість виконаних підрядних робіт за січень місяць 2007р. сторонами не було враховано 2% за надані відповідачем послуги (п.3.5.), а тому суд вираховує зазначену суму від загальної вартості робіт по довідці, тобто 165 788,40 грн. - 2% (у відповідності до п.3.5 даного договору) =162 472,63 грн.

Тобто, згідно розрахунку суду, позивачем виконано робіт на загальну суму 604 393,43 грн.

Згідно банківських виписок по особовому рахунку позивача, відповідачем вартість виконаних позивачем робіт по договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. була частково оплачена, а саме у розмірі: 90 000 грн. (28.07.2006р.), 40 000 грн. (01.09.2006р.) та 98 000 грн. (22.11.2006р.), а всього загальну суму 228 000 грн. (90 000+40 000+98 000), а тому заборгованість відповідача перед позивачем за зазначеним договором станом на момент розгляду спору згідно розрахунку суду становить 376 393,43 грн.

03.04.2007р. позивачем на адресу відповідача було направлено письмову претензію №б/н відповідно до якої позивач просив відповідача погасити заборгованість за виконані підрядні роботи по договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. та сплатити штрафні санкції за порушення умов договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що позивач, умови договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. щодо виконання підрядних робіт виконав належним чином, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних підрядних робіт за липень, серпень, вересень місяці 2006р. та січень місяць 2007р., які підписані сторонами, а відповідач, свої зобов'язання за цим договором щодо повної оплати виконаних позивачем підрядних робіт - не виконав у повному обсязі, оскільки відповідачем було здійснено оплату виконаних підрядних робіт частково, а саме в сумі 228 000 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 376 393,43 грн. за договором підряду №1/06-06 від 15.06.2006р., а саме: (604393,43 грн. (загальна вартість виконаних робіт згідно розрахунку суду) - 228 000 грн. (часткова оплата), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, колегія вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р. за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем в повному обсязі роботи - законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, (оскільки, позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 377331,16 грн., а суд прийшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 376 393,43 грн.)

Крім цього, у відповідності до вимог п. 5.4 договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р., згідно доданого до позовної заяви розрахунку пені, позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 26 192,65 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.4 договору підряду №1/06-06 від 15.06.2006р., в разі невиконання підрядником (відповідачем) зобов'язань згідно п.п.3.2, З.З., 3.4. цього договору, останній сплачує субпідряднику (позивачу) пеню, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, збільшеної у 1.5 рази за кожен день прострочки платежу.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті авансу та виконаних робіт за договором підряду №1/06-06 від 15.06.2006р., суд прийшов до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання - є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку позивача, з яким погоджується суд (суд здійснив перевірку розрахунку позивача), розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 26 192,65 грн.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд врахувавши, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті виконаних робіт та авансу за вищезазначеним договором, у відповідача перед позивачем існувала заборгованість по оплаті виконаних робіт та авансу (п.3.2. даного договору), а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції, вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Згідно розрахунку позивача,   сума витрат з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення складає 20 892, грн., а сума 3% річних складає 5 583,46 грн. і підлягають стягненню з відповідача.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог та обраного позивачем способу порушеного права. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, судом першої інстанції було розглянуто клопотання позивача від 14.08.2007р. про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки, як вважає позивач, неприйняття таких заходів не виключає можливості ускладнення виконання рішення суду.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вищезазначеного клопотання, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували можливість утруднення чи невиконання рішення господарського суду міста Києва відповідачем.

          За таких обставин, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, як необґрунтована.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення   відповідає чинному законодавству, фактичним  обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу ТОВ „Спецпідводбуд-7” залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 10.10.2007 р. по справі № 47/151 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 47/151 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 07.12.07 (відправлено)