Справа № 2-а-4963/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"30" листопада 2011 р.  Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді        Сіромашенко Н.В.,

при секретарі                 Грищенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва про зобов'язання перерахунку пенсії та виплати заборгованості по пенсійних виплатах, -

В С Т А Н О В  И В:

                    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, просила зобов'язати останнього провести перерахунок її пенсії з врахуванням періоду з 1 травня 2009 року по 1 червня 2011 року у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсій, що передує року звернення за перерахунком пенсії; стягнути з відповідача заборгованість пенсійних виплат з 1 травня 2009 року.

                    В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що вона перебуває на обліку в УПФУ в Шевченківському районі м. Києва, отримує пенсію за віком та є інвалідом ІІІ групи від загального захворювання.

                    1 вересня 2011 року вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії.

                    Вказана заява була розглянута відповідачем та за результатами її розгляду їй було відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на те, що перерахунок пенсії проводиться у відповідності до чинного законодавства з застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1197 грн. 91 коп.

                    При цьому відповідачем не було взято до уваги те, що вона з травня 2009 року по червень 2011 року щомісячно перераховувала до Пенсійного фонду 3331 грн. 62 коп. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №366 від 14 квітня 2009 року ля збільшення її пенсійних виплат.

                    В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги.

                    Представник відповідача до судового засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності, проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

                    Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

                    Ухвалою Шевченківського райсуду м. Києва від 30 листопада 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва про зобов'язання перерахунку пенсії та виплати заборгованості по пенсійних виплатах за період з 1 травня 2009 року по 30 квітня 2011 року включно залишено без розгляду.

Стосовно позовних вимог в іншій частині судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Шевченківському районі м. Києва з заявою про проведення перерахунку призначеної їй пенсії.

                    За результатами розгляду даної заяви йому було повідомлено про те, що УПФУ в Шевченківському районі м. Києва було здійснено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за  2007 рік.

                    При здійсненні зазначеного перерахунку відповідач керувався ч.4 ст.42 ЗУ ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' зі змінами, внесеними ЗУ ''Про Державний бюджет за 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України'', згідно змісту якої передбачено проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та зі застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу загалом в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, котрий визначався згідно ст.40 Закону.

Частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Перерахунок пенсій у зв’язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону.

Частиною третьою статті 42 зазначеного Закону у редакції Закону від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).   

Частина 1 статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

Аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV свідчить, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.

Тобто працюючий пенсіонер має право на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, однак не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це –середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV).

Проте, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року № 530 встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV у редакції Закону від 9 липня 2003 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року N 1788-XII та Закон України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон № 1058-IV, а саме нормативні положення статті 42 цього Закону. Зі змісту цих положень випливає, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

При цьому слід зауважити, що ототожнювати визначення як «середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії», не можливо, оскільки ці поняття є різними правовими категоріями, основу яких становлять різні економічні критерії.

У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 і є величиною постійною незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу)застрахованої особи для обчислення пенсії.

Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

                    Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст. 2, 10, 11, 17-19, 86, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва про зобов'язання перерахунку пенсії та виплати заборгованості по пенсійних виплатах відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва у порядку ст. 186 КАС України.

Суддя: