Справа № 22-3930/2006 рік Категорія     12

Головуючий у 1 інстанції Запорожець ТА. Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

 іменем України

21 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Сукманової Н.В. при секретарі Дерев"янченко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Макіївки від 5 вересня 2002 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, треті особи без самостійних вимог з боку позивача: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17до виконкому Макіївської міської ради про внесення змін до договору купівлі-продажу шляхом визначення ідеальних часток у колективному майні, за зустрічним позовом виконкому Макіївської міської ради до ОСОБА_15, ОСОБА_1, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

установив:

До апеляційного суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м.Макіївки, яким було відмовлено у задоволенні як позову Каракаша та інших до виконкому, так зустрічного позову.

При цьому суд виходив з того, що позивачі 12 липня 1993 року уклали договір про сумісну діяльність з наступним утворенням товариства покупців з метою викупу частини нежилого приміщення у АДРЕСА_1 у м.Макіївці.

20 грудня 1993 року договір купівлі-продажу був зареєстрований, 10 травня 1994 року приміщення за актом передали покупцям, 10 травня 1994 року покупці   одержали   свідоцтво   про   право   колективної   власності   на   викуплене приміщення.

Після того, як був укладений договір купівлі-продажу, товариство покупців припинило своє існування, бо була досягнута мета цього товариства, та 9 із 16 учасників утворили товариство з обмеженою відповідальністю, яке 23 червня 1995 року було зареєстроване як суб"єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

На думку суду утворення юридичної особи не повним складом товариства покупців не дає позивачам права вимагати встановлення кожному учаснику 1/16 частки викупленого нежилого приміщення.

До того ж, викуплене позивачами приміщення є частиною загального приміщення, тому частка покупців буде меншою, ніж 1/16.

Що стосується зустрічного позову, то суд дійшов висновку про те, покупці нежилого приміщення не вносили будь-яких неправдивих відомостей щодо мети та задач утворення товариства покупців при оформленні у 1993 році документів на викуп частини нежилого приміщення, зміни форми власності придбаного майна та здійснення виду діяльності після припинення існування товариства покупців.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині відмови виконкому у зустрічному позові та вирішити питання по суті заявлених виконкомом вимог, оскільки вважає, що рішення в цій частині ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права, висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, суд не повно з"ясував фактичні обставини справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Відповідно, до вимог, ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"активно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги як позивачів, так і виконкому у зустрічному позові не ґрунтуються на законі.

У рішенні судом наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції підставно встановив, що на час укладення договору купівлі-продажу частини нежилого приміщення, з боку покупця не було порушень закону, що покупець не надавав ніяких неправдивих відомостей при оформленні цієї угоди.

Апеляційний суд вважає, що довід апелянта про те, що укладена угода купівлі-продажу суперечить інтересам держави, не був доведений ним ні у суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.

Усі доводи апеляційної скарги були предметом розгляду у суді першої інстанції, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційну скаргу Зуєнка слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Кіровського районного суду м.Макіївки від 5 вересня 2002 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.