КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2008 № 6/276
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з"явився
від відповідача - Панченко С.О. (дов. №юр-407/д від 24.12.2007р.)
від третьої особи -не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Укрнафта" від 22.11.2007р. № юр-2509
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.11.2007
у справі № 6/276
за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
до відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"
третя особа закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл"
про стягнення 88680,84 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2007 р. (суддя Ковтун С.А.) задоволено позов ДП "Одеський морський торгівельний порт" та стягнуто з ВАТ "Укрнафта" 88 680 грн. 84 коп. льодового збору за забезпечення проходження судна 28.02.2006р. в Одеський морський торгівельний порт за контрактом № 29/70-Р від 19.12.2001р., укладеним між позивачем, третьою особою, що здійснюють спільну діяльність, та відповідачем. Рішення суду мотивовано наявністю заборгованості; а оскільки керівництво спільною діяльністю згідно договору здійснюється сторонами спільно, а організаційно-правова форма такої діяльності не передбачає створення юридичної особи, то подаючи позовну заяву Одеський порт діє від свого імені, а не від імені іншого учасника спільної діяльності.
Заперечуючи проти рішення суду, відповідач просить його скасувати, в позові відмовити повністю. Заявник скарги вказує, що право вимоги до відповідача за контрактом мають спільно позивач та третя особа, а в матеріалах справи відсутня довіреність від імені останньої на право представництва його інтересів позивачем. Відповідач також зазначає, що суд помилково стягнув льодовий збір саме з нього, оскільки такий збір має покладатися лише на вантажовласника товару – контрагента товариства “Укрнафта” за контрактом № 35 UN/LG/-2812 DD 28/12/2005/722a-СБ від 28.12.2005р. - покупця LA WNDALE GROUPS S.A. (Британські Віргінські острови).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує, що підставою для виставлення позивачем рахунку № 530230 від 13.03.06р. на суму 88 680, 84 грн., що стягується за період з 24.01.06р. по 01.03.06р. були коносаменти №133R від 08.02.06р., №134R від 08.02.06р., №135R від 08.02.06р., вантажовідправником у яких зазначено саме товариство “Укрнафта”.
Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу підтримала позицію позивача та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Дійсно, відповідно до Контракту від № 39/70-Р 01.12.2005р., укладеного між позивачем і третьою особою з одного боку (що діють на підставі договору про спільну діяльність) і відповідачем - з іншого, крім плати за використання інфраструктури (причалів №№1-6 та територія) нафторайону Одеського морського торговельного порту при обробці танкерів (виконанні робіт навантаження-розвантаження), які прибувають до Одеського порту і перевозять світлі та темні нафтопродукти, передбачено здійснювати оплату льодового збору вантажовідправником за ставками і в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Нормативним документом, який регулює питання сплати льодового збору є Збірник тарифів на комплекс робіт, пов”язаних з обробленням вантажів у портах України (затверджений наказом Міністерства транспорту України від 31.10.95р. № 392). Відповідно до Збірника льодовий збір стягується з вантажовласника з кожної тонни вантажу або з кожного контейнера, що заводиться в порт або вивозиться з порту.
Однак, судом першої інстанції не враховано, що 08.02.2006р. (в межах періоду оголошеної льодової компанії в Одеському порту) ВАТ “Укрнафта” здійснило продаж на експорт нафтопродуктів, на підставі контракту UN/LG/-2812 DD 28/12/2005/722a-СБ від 28.12.2005р. Покупцем за контрактом є Британські Віргінські острови.
За контрактом, поставка на експорт нафтопродуктів здійснювалась на умовах FOB (франко борт) – Одеса, Україна, ІНКОТЕРМС, згідно з якими поставка товару вважається здійсненою, коли товар перейшов через поручні судна в Одеському порту. Тобто, з моменту передачі на борт судна товару (фракції легкої) ВАТ “Укрнафта” припинило бути його власником.
Як вбачається з правил FOB, після здійснення поставки усі витрати повинен нести покупець, тобто – Британські Віргінські острови. Відповідно до п. Б.6. усі витрати, пов”язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження зобов”язаний сплатити покупець.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що посилання як то суду першої інстанції, так і сторін у справі на застосування спільної діяльності між позивачем і третьою особою не стосується спору і не є предметом даного розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції неповно з”ясував обставини, що мають значення для справи, тому, керуючись ст. 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2007р. у справі №6/276 скасувати, апеляційну скаргу ВАТ “Укрнафта” –задовольнити.
2. У позові ДП Одеський морський торговельний порт” –відмовити.
3. Справу № 6/276 повернути господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
21.02.08 (відправлено)