Справа № 2-165/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

11 серпня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

в складі:

головуючого- судді Дігтярь Н.В.

при секретарі- Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу по справам громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, треті особи Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «АКТ»м.Верхньодніпровськ, ОСОБА_3, про виключення з реєстрації по паспортному обліку,

В С Т А Н О В И В:

      До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, відділу по справам громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області про виключення з реєстрації по паспортному обліку з квартири №403-а в будинку №2  розташованому по вул. Семенова в м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, посилаючись на те, що з 1993р по вересень 2001р вона перебувала в трудових відносинах з  заводом «Керміконд»м. Верхньодніпровськ.

      В 1993р їй було виділено житло по уплотненню у вигляді двох суміжних жилих кімнат в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1. Третя жила кімната була виділена працівнику заводу ОСОБА_4 Підсобні приміщення –туалетна кімната коридор та інші, знаходилися у спільному користуванні, а кухня перебувала в загальному користуванні чотирьох сімей.

       Приблизно в 1997р ОСОБА_4 була виділена окрема квартира і він звільнив надану йому кімнату в квартирі №403, яка в подальшому декілька років пустувала.

        У вересні 1999р їй та її сім’ї рішенням адміністрації та профкому заводу в користування була виділена  кімната, яку займав ОСОБА_4. З вказаного часу та дотепер її сімя займає всі три жилі кімнаті з підсобними приміщеннями в квартирі №403, а також була переобладнана спільна кухня до їх квартири і квартира №у403 стала ізольованою трикімнатною квартирою.

        Тоді ж у вересні 1999року між нею та заводом «Керміконд»в ссобі директора ОСОБА_5- батька відповідача, був укладений договір найму жилого приміщення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 51,1кв.м., в тому числі і жилою площею 35,5кв.м., після чого вона повністю здійснює оплату комунальних платежів, встановила в квартирі окремі лічильники на електроенергію та водопостачання, а оплата за опалення проводиться на всю площу квартири.

       В березні 20008р їй стало відомо, що в її квартирі №403, але з припискою «а», якою в будинку не існує, без її та її доньки погодження 14 січня 2008р по паспортному обліку був зареєстрований відповідач ОСОБА_2, син бувшого директора заводу «Керміконд», який жодного дня в квартирі не мешкав і не мешкає і до її сім’ї ніякого відношення не має.

       Вважає, що відповідач по недостовірним дійсності документам, які були надані у відділ громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб, без погодження з нею, як основним квартиронаймачем,  був зареєстрований в її квартирі, чим порушені конституційні та житлові права.

      В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Пояснила, що договір найму жилого приміщення укладений між нею та адміністрацією заводу «Керміконд»в 1993 та 1999р не збереглися. Також відсутнє у неї рішення адміністрації та профкому заводу за 1999р про надання їй і третьої жилої кімнати в квартирі №403.

       В подальшому позивач написала заяву про розгляд справи в її відсутності за участю її представника адвоката ОСОБА_6

       Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснив, що він працював на заводі «Керміконд»водієм, в 2006р йому була надана кімната №403-а в гуртожитку, розташованому в будинку №2 по вул.Семенова в м.Верхньодніпровськ, в якій він не проживав. В січні 2008р був продовжений  договір найму кімнати, шляхом його переукладання. Тоді ж він особисто вернувся з заявою про реєстрацію у вказаній кімнаті і в січні 2008р був зареєстрований в даній кімнаті. До кімнати зайти не має змоги, оскільки квартира №4-3 постійно закрита.

       Відповідач - Відділ по справам громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області надав суду заяву про розгляду справи за відсутністю представника Відділу.

       Представник третьої особи - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «АКТ»м.Верхньодніпровськ  пояснив, що будинок має статус житлового з 2006року. В 2009 році будинок був переданий на баланс міської ради. В ньому розташовано 59 квартир. В будинку є квартира №403, яку займає позивач, та за всю площу якої вона платить квартплату. Відповідач в будинку ніколи не проживав, до неї, як голови ОСББ, про вселення не звертався.

      Третя особа ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляду справи за її відсутності.

       Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню за слідуючими підставами:

        Позивач та її донька-третя особа ОСОБА_3 є мешканцями квартири №403 по вул.Семенова в м. Верхньодніпровськ, що підтверджується відмітками в паспортах від 19 червня 2001р та 03 липня 20003р відповідно (а.с.6,8).

        На час реєстрації будинок, в якому розташована квартира, мав статус гуртожитку та перебував на балансі заводу «Керміконд».

        З пояснень позивача, які не заперечує представник відповідача ОСОБА_5, який на той час працював директором заводу «Керміконд», позивач працювала на заводі з 1993р і в тому ж році їй та її сім’ї, було надано в гуртожитку дві суміжні жилі кімнати в квартирі АДРЕСА_3. Договір найму в письмовій формі не укладався, позивач разом з сім’єю оселилися у вказаних кімнатах з його усного дозволу. Тому договору найму за 1993рік у позивача не має. На той час ордери на вселення не видавалися.

       В даному жилому приміщенні, а саме квартирі 403-б позивач з донькою були зареєстровані відповідно даних домової книги- позивач 19.06.2001р, донька- 06.07.1993 (а.с.101-102).

       Третя ізольована кімната, площею 11кв.м. в цій квартирі, була надана сім’ї ОСОБА_4, яка мешкала в кімнаті до 1997р, коли їй було надано окрему квартиру в гуртожитку.  Зареєстрована сімя ОСОБА_4 також була в кімнаті №403-б (а.с.69).

       Як пояснює позивач- це ізольована кімната площею 11,2кв.м., тоді як вона займала дві суміжні кімнати,площею 17кв.м., що становили 403-а.

       Тоді як згідно адресної довідки позивач зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно  підтверджується і записами в домовій книзі (а.с.1010-102).

       Доказів суду які саме кімнати значаться під №403-а, а які під №403-б суду не надано, але достовірно встановлено, що позивачка з 1993року займала дві суміжні жилі кімнати в квартир №403.

       Після її звільнення, кімната площею 11кв.м. декілька років не була заселена. З 1999р, як вказує позивач, дана кімната рішенням адміністрації та профкому заводу була надана їй, і  в тому ж 1999році з нею був укладений договір найму на всю квартиру №403. Позивач не надала суду договір найму на квартиру №403 за 1999рік, пославшись на те, що він не зберігся.

      28 червня 2006р між адміністрацією заводу «Керміконд», в особі директора ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2, який працював на той час на заводі (а.с79), було укладено договір найму жилого приміщення в гуртожитку заводу «Кермікон», предметом якого стала жила кімната площею 11,2кв.м., розташована за адресою АДРЕСА_4. Договір найму був продовжений на 2007р, про що вказано в договорі найму.

        Рішенням виконкому Верхньодніпровської міської ради від 25 жовтня 2006р №912 було надано статус житлового будинку на 59 квартир гуртожитку заводу «Керміконд»по вул. Семенова 2 в м. Верхньодніпровськ за умови виконання згідно з встановленим порядком необхідних заходів щодо відповідності вимогам чинних в Україні ДБН В 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»та інших умов визначених актом, що додається. Зобов’язано адміністрацію заводу внести зміни до технічної документації в комунальному підприємстві «Верхньодніпровське БТІ»та забезпечити оформлення договорів оренди жилих приміщень згідно діючого законодавства.

       Представник відповідача-Секрет О.О., колишній директор заводу «Керміконд», який безпідставно утримує у себе після ліквідації заводу, деякі документи, надав суду договори найму квартир в будинку №2 по вул. Семенова, які були переукладені з наймачами в кількості 57штук, серед яких і договір найму житла з відповідачем. Оглянуті судом договори найму були укладені з наймачами в період кінець 2006-2008роки. Але серед вказаних договорів найму відсутній договір найму з позивачем на ізольовану квартиру №403. Представник відповідача пояснює, що з позивачем договір найма на ізольовану квартиру №403 не укладався..

        Відповідно до ст.63 ЖК України- предметом договору найму жилого приміщення  в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок

       09 січня 2008року між адміністрацією заводжу «Керміконд», в особі директора ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір найму житла в будинках державного житлового фонду, предметом якого стала кімната в будинку 2 по вул.Семенова в квартирі №403-а, площею 11,2кв.м.  (а.с.82-83).  

       На підставі договору найму  14 січня 2008р відповідач був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2. В заяві про реєстрацію відповідача в квартирі №403-а  представником власника житла- на той час заводу «Кермікон»- підставою для реєстрації відповідача є договір найму житла від 08 січня 2008року.

       19.06.2007р було створено та зареєстровано Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «АКТ», сторони його члена не являються, оскільки не є власниками квартир

       Як пояснила представник третьої особи- Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «АКТ»м. Верхньодніпровськ позивач разом з донькою займають всю квартиру №403., в якій кімнат 403-а та 403-б немає. Відповідач в даній квартирі не мешкає. Квартири №403-а в будинку по вул. Семенова, 2 також немає.

       16 листопада 2009року жилий будинок №2 по вул.Семенова, в якому розташовано 59 квартир, було передано в комунальну власність Верхньодніпровській міській раді, а та в свою чергу- об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «АКТ».

       Таким чином, в хода судового розгляду встановлено, що в будинку №2 по вул.Семенова в м. Верхньодніпровськ є трикімнатна квартира №403, яка на даний час ніким не приватизована. Всю квартиру займає позивач разом з донькою, що підтвердила представник третьої соби- ОСББ, доказів правових підстав зайняття всієї квартири суду не надано. Квартири №403-а в будинку по вул. Семенова. 2 немає. Відповідач зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, в які ніколи не мешкав.

      Зареєстрований на підставі договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення, укладений з відповідачем, наймачем якого позивач вважає себе, позивачем не оспорено. Представник відповідача посилається на відсутність необхідності оспорювати вказаний договір, оскільки кімната в квартирі №403 не могла бути надана відповідачу.

       Посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що  ізольовану кімнату, яка звільнилася в зв’язку з вибуттям наймача ОСОБА_4 в квартирі №403, повинні були надати позивачці відповідно вимог ст.54 ЖК України, суд не може прийняти до уваги, оскільки договір найму житла укладений з відповідачем не є предметом спору.

       Посилання позивача в позовній заяві, що квартира 403 це її квартира безпідставне, оскільки нею не надано доказів права власності на спірну квартиру.

       За вимогами ст.11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

       Враховуючи, що відповідач був зареєстрований  в ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі договору найму, питання про правові підстави надання відповідачу спірного житла не є предметом спору і позивачем не оспорюється, також не оспорюється питання про надання саме квартири №403-а, представник позивача вважає, що необхідності оспорювати договір найму немає, не оспорюється також реєстрація за підставами договору найму квартири від 8 січня 2008р, тоді як договір найму укладений 9 січня 2008р, а підставою позовних вимог вказується тільки ст..6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання». Оскільки суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, вирішивши питання про правомірність укладання договору найму житла з відповідачем, суд вважає, що вимоги позивача про зняття з реєстрації відповідача за підставами ст..6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»задоволенню не підлягають.      

     Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

                                                                        В И Р І Ш И В :

     ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, Відділу по справам громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області про виключення ОСОБА_2 з реєстрації по паспортному обліку з квартири №403-а в будинку №2  розташованому по вул.Семенова в м.Верхньодніпровськ Дніпропетровської області - відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Головуючий-