Справа № 22-5298-2006 р. Головуючий 1 інстанції Лях О.П.
Категорія 28 Доповідач Бабакова Г.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі : головуючого Бабакової Г.А. суддів: Дем'яносова М. В., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амвросієвського районного суду від 22 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3- я особа ОСОБА_3 про спонукання до зняття з реєстрації відповідачки та її неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка оскаржує в апеляційному порядку рішення
Амвросієвського районного суду від 22 березня 2006 року , яким відмовлено їй у задоволенні вказаного позову про спонукання до зняття з реєстрації відповідачки та її неповнолітніх дітей. .
Апелянт посилається на те, що суд, ухвалюючи рішення і відмовляючи у задоволенні позову , не врахував , що спірний будинок належить їй на праві власності і вона має намір продати його, а відповідачка та її неповнолітні діти зареєстровані в цьому будинку, хоча в ньому не проживають, відповідачка не бажає знятись з реєстрації, чим заважає їй розпорядитись будинком. Просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким задовольнити позов.
У судовому засіданні апеляційного суду позивачка наполягала на скарзі, відповідачка та третя особа у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд першої інстанції , ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідачка перебуває у шлюбі з сином позивачки ОСОБА_3, але однією сім'єю з ним не проживає. Подружжя ОСОБА_3 та двоє неповнолітніх дітей зареєстровані у АДРЕСА_1 у місті Амвросієва, який на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку належить позивачці. ОСОБА_3 проживає у вказаному будинку, а відповідачка з дітьми проживає в іншому жилому приміщенні, яке орендує.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачки про спонукання відповідачки до зняття з реєстрації відповідачки та неповнолітніх дітей у вказаному будинку є необгрунтованими, оскільки їх реєстрація не порушує право власності позивачки на вказаний будинок , відповідачка не має власного житла , в якому вона мала б можливість зареєструватися, зняття з
реєстрації дітей порушить їх право , оскільки це унеможливить їх навчання в
школі та лікування у лікарні за місцем реєстрації. Суд виходив також з того , що
у вказаному будинку проживає і зареєстрований батько дітей.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції керувався ст..7 Закону України " Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із позовної заяви позивачки (а.с.2) та із її заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 107) видно, що позивачка наполягала на вимогах про спонукання до зняття з реєстрації відповідачки та її неповнолітніх дітей, посилаючись на те , що наявність їх реєстрації порушує її право вільно розпорядитись будинком.
Згідно ст., ст. 7 ,11 Закону України" Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою та на підставі свідоцтва про смерть. Якщо особа з поважних причин не може самостійно звернутись до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку. Органами ,які здійснюють реєстрацію та зняття з реєстрації є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим , а також у містах Києві та Севастополі. Згідно зі ст. 14 вказаного Закону рішення , дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових осіб з питань реєстрації місця проживання можуть бути оскаржені у судовому порядку.
Тобто вказаний Закон не передбачає можливості спонукання особи до зняття з реєстрації. Тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вказаного позову. Інших позовних вимог ( про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням) позивачка не заявляла.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам вказаного Закону, нормам процесуального закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст., ст. 307, 108,314 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Амвросіївського районного суду від 22 березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.