Справа 22-5733  2006 р. Категорія 19

Головуючий 1 інстанції Федько Г.М. Доповідач Бабакова Г.А.

УХ ВАЛА

16 червня 2006 року                       Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів: Дем"носова М.В., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Артемвугілля" на рішення Микитівського районного суду міста Горлівки від 19 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Артемвугілля" про відшкодування моральної шкоди у зв"язку з травмою на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

 Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Микитівського районного суду міста Горлівки від   19 грудня 2005 року, яким задоволено вказаний позов і з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди стягнуто 40000 грн.

Апелянт посилається на те, що, ухвалюючи рішення, суд не врахував, що травма мала місце до вступу в дію з 1 квітня 2001 року Закону України " Про загалноообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності", що згідно вказаному Закону страхові виплати потерпілому за моральну шкоду при наявності підстав проводяться Фондом соціального страхування, що всю документацію щодо страхових виплат позивачеві ДП "Артемвугілля" передало Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі міста Горлівки, яке судом не було притягнуто до участі в справі. Просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У засідання апеляційного суду представник відповідача Косенко Е.А. наполягав на скарзі, позивач просив рішення суду залишити без зміни.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення і стягуючи з відповідача на користь позивача 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди виходив з того, що позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював на підземних роботах в шкідливих умовах , внаслідок чого отримав професійне захворювання у зв"язку з яким втратив 80 % працездатності . Втратою працездатності, стійким погіршення стану здоров"я позивачеві завдано моральну шкоду в розмірі 40000 грн.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення та стягуючи з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 40000 грн., суд не врахував, що згідно з Законом України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за наявності факту заподіяння моральної шкоди страхові виплати потерпілому проводяться Фондом соціального страхування. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що Фонду соціального страхування передана вся документація відносно позивача.

Суд же не притягнув до участі в справі Відділення виконавчої дирекціі Фонду соціального страхування у Микитівському районі міста Горлівки, не з"ясував внаслідок чого позивач втратив 80% працездатності, безпідставно дійшов висновку , що працездатність позивач втрати внаслідок професійного захворювання, в той час коли позивач посилається на те , що його було травмовано у 1985 році та у 1995 році,не витребував акти про нещасні випадки, на які посилається позивач, висновки МСЕК від 15 травня 1995 року," липня 1997 року, 12 серпня 1998 року та від 21 серпня 2002 року , на які він також посилається ,не з"ясував, чи не проводилось відшкодування моральної шкоди позивачу раніше.

Приходячи до висновку, що згідно Закону України "Про охорону праці" саме відповідач повинен нести відповідальність за заподіяну моральну шкоду, суд не врахував, що позивачем пропущено встановлений ст.233 КЗпП трьох місячний строк звернення до суду за вирішенням даного трудового спору, не з"ясував причини його пропуску , та не вирішив питання щодо поновлення цього строку.

Стягуючи з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 40000 грн. суд не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру моральної шкоди.

Рішення суду постановлено з порушення вимог ст.213 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню. Оскільки суд не притягнув до участі в справі Фонд соціального страхування , не з"ясував про його права та обов"язки щодо відшкодування позивачеві моральної шкоди , суд у відповідності до ст. 311 ЦПК України вважає, що справу слід направити на новий розгляд.

Керуючись ст. 213, 311 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну     скаргу            Державного     підприємства     "Артемвугілля"

задовольнити частково.

Рішення Микитівського районного суду міста Горлівки від 19 грудня 2005 року скасувати, справу направити на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий      Судді: