Справа  № 2-4463/11

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 листопада 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ільєва Т.  Г. ,

при секретарі –                    Хлуд А.Ю.,

за участю

представника позивача:                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, -

 ,

В С Т А Н О В И В :

04.10.2011 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо –транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.07.2011 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на бул. Лесі Українки, у м. Києві, з вини гр. ОСОБА_3, було пошкоджено належний позивачу автомобіль «Сузукі»д/н НОМЕР_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдана матеріальна шкода, яка згідно акту виконаних робіт №430399 від 22 липня 2011 року становить 13 356,69 грн.

Відповідач від сплати вартості матеріальних збитків, спричинених автомобілю позивача, відмовився.

Позивач вважає, що небажання відповідача відшкодувати понесені нею збитки, порушує її права та інтереси, тому просить стягнути з відповідача на її користь 13 356, 69 грн. –майнової шкоди,  3 000, 00 грн. –  моральної шкоди, 5 000,00 грн. –витрат на правову допомогу та  судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл.8 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно зі ст. 74 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити, виходячи з наступного.

18.07.2011 року в м. Києві на бул. Лесі Українки, 26, сталася ДТП за участю  автомобіля «Сузукі»д/н НОМЕР_1 та транспортного засобу «Опель», д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3

Вина відповідача в даній дорожньо-транспортній пригоді доводиться постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2011 року (а.с.16), яка відповідно до ст.61  ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Внаслідок дорожньо –транспортної пригоди позивачу завдана матеріальна шкода, яка згідно акту виконаних  робіт №430399 від 22 липня 2011 року становить 13 356,69 грн. (а.с.15).

Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частино 2 зазначеної статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна  шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.  

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд вважає її розмір завищеним та, враховуючи принцип розумності та справедливості, приходить до висновку про необхідність її задоволення з урахуванням обставин, викладених в позовній заяві, у розмірі 2 000,00 грн.

Крім того підлягає частковому задоволенню вимога про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 394,00 грн. При цьому, суд керується постановою Кабінету Міністрів України 3590 від 27.04.2006 р. «Про граничні розмірі  компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Згідно з журналами судових засідань представник позивача Сухаревський А.Л. приймав участь у судових засіданнях: 28.10.2011 р.-3 хв., 10.11.2011 р. –4 хв., 29.11.2011 –53 хв. Розмір витрат обчислюється, виходячи з 40% розміру мінімальної заробітної плати на час кожного судового засідання за годину роботи.

Разом з тим, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, пропорційно до задоволених вимог, документально підтверджені суми сплачених судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 157  (сто п’ятдесят сім) грн. 50 коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 50 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215, 218,223,224-228, 232,233  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо –транспортної пригоди –задовольнити частково.     

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 13 356 (тринадцять тисяч триста п’ятдесят шість) грн. 69 коп. - відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 (дві тисячі) грн.00 коп. - відшкодування моральної шкоди, 394 (триста дев’яносто чотири) грн. 00 коп. - відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2   витрати з оплати судового збору в розмірі 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 50 коп., витрати з оплати  інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 50 коп.

               Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального  порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законої сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                          Т. Г. Ільєва