Справа № 22-ц-1982/2011
Категорія 46
Головуючий у 1 інстанції Бойко М.Я.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої: Перегінець Л.В.
суддів: Бойчука І.В., Мелінишин Г.П.
секретаря: Сурмачевської У.С.
з участю апелянта ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайоного суду від 02.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 02.11.2011 року задоволено позов ОСОБА_4. Розподілено спільне майно подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Присуджено ОСОБА_4 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, вартістю 24741,50 грн. Присуджено ОСОБА_2 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 24741,50 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом норм матеріального та
процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що він за власні кошти і сили з часу придбання квартири до моменту розірвання шлюбу та подальшого поділу здійснив суттєві покращення матеріально-побутових умов квартири, а отже має право на відповідне збільшення своєї частки в праві спільної часткової _____________________________________________________________________________
Справа №22ц-1982/2011 р. Головуючий у І інстанції Бойко М.Я.
Категорія 46 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
власності. Також, судом не враховано інтереси і права неповнолітньої дочки, яка з 2002 року перебуває на його утриманні. Судом не взято до уваги, що позивачкою пропущено строк позовної давності на звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя. Просить рішення Калуського міськрайонного суду від 02.11.2011 року скасувати.
У засіданні апеляційного суду апелянт доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів, просить рішення Калуського міськрайонного суду від 02.11.2011 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким збільшити частку, визнавши право власності на ѕ частини квартири за ним.
Представник позивача доводи апеляційної скарги не визнала, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просить в задоволенні скарги відмовити. Просила апеляційний суд врахувати ту обставину, що кошти на придбання квартири надавала позивач, оскільки перебувала на роботі за кордоном, тому визнання її права на Ѕ є обґрунтованим.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому відповідно до вимог Сімейного кодексу України частки майна дружини і чоловіка є рівними. З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 26 січня 1998 року, за час якого у них народилася дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. У вересні 2009 року вказаний шлюб розірвано.
Під час шлюбу - 30 грудня 2003 року, ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 вартістю 12015,00 грн. (а.с.7).
Згідно з ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відтак посилання апелянта на те, що з часу придбання квартири до моменту розірвання шлюбу та подальшого поділу він здійснив суттєві покращення матеріально-побутових умов квартири не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Твердження апелянта щодо наявності підстав для збільшення розміру його частки з огляду на залишення на утриманні дочки не заслуговують на увагу, оскільки судом при вирішенні спору дану обставину враховано та дано їй належну оцінку з огляду на те, що мати ОСОБА_4 бере участь в утриманні дитини.
Колегія суддів не знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду, оскільки правовий режим майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя визначений Сімейним кодексом України з визначенням часток подружжя у разі поділу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином здійснено оцінку та дослідження доказів, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 02 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча: Перегінець Л.В.
Судді: Бойчук І.В.
Мелінишин Г.П.