Справа № 22-ц-1816/2011
Категорія 41
Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Перегінець Л.В.
суддів: Мелінишин Г.П., Меленко О.Є.
секретаря Бандури М.О.
з участю апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4,
відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно та встановлення порядку користування майном за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2011 року ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на ѕ частки квартири АДРЕСА_1 та про встановлення порядку користування квартирою.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2011 року позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 485/1000 часток у нерухомому майні: квартирі АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_7 право власності на 15/1000 часток у нерухомому майні: квартирі АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 15/1000 часток у
нерухомому майні: квартирі АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 485/1000 часток у нерухомому майні: квартирі АДРЕСА_1.
Встановлено порядок користування житловими приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1, виділено в користування ОСОБА_2
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-1816/2011 р. Головуючий у І інстанції Барашков В.В.
Категорія 41 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
Анатоліївні, ОСОБА_7, ОСОБА_3 кімнати площею 18,3 кв.м. та 9,1 кв.м., кімнати площею 12,9 кв.м., 8,6 кв.м. виділено в користування ОСОБА_5. Приміщення кухні коридору, ванної кімнати, туалету, кладової залишено в спільному користуванні .
Не погодившись із вказаним рішенням, позивачі – ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказують на те, що суд першої інстанції при вирішенні справи вийшов за межі позовних вимог, а саме встановив за кожним із них право власності на певну частку у спірній квартирі, в той час як у позовній вимозі ставилось питання про визнання за всіма позивачами ѕ частки квартири. Разом з тим , не зрозуміло, яким чином суд визначив частки у спірній квартирі, так як у рішенні немає жодних розрахунків з цього приводу. При цьому суд порушив право ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на належні їм ј частини спірної квартири. Просять рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2011 року скасувати та постановити нове рішення, яким їх позовні вимоги до ОСОБА_5 задоволити.
У засіданні апеляційного суду апелянти доводи скарги підтримали з наведених в ній мотивів.
Відповідач та його представник доводи апеляційної скарги не визнали, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просили в задоволенні скарги відмовити. Просять суд врахувати ту обставину, що придбання даної квартири було вчинено за кошти відповідача, які дали його батьки. Доводи позивачів щодо придбання її внаслідок продажу двох інших квартир спростовуються тим, що квартира по АДРЕСА_2 була відчужена до придбання спірної, а кошти від її продажу були використані на потреби сім”ї.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що вимоги позивачів щодо визнання за ними права власності на частини у квартирі по АДРЕСА_1 є частково обгрунтованими, оскільки остання є спільною сумісною власністю позивачів та відповідача. Проте, при визначенні часток за співвласниками та встановленні порядку користування, суд не врахував фактичних обставин у справі та інтересів дітей, які були співвласниками двох попередніх квартир. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_5
перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.08.1984 року, за час якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_7 1986 р.н та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 У листопаді 2004 році вказаний шлюб розірвано.
27.02.1996 року подружжям ОСОБА_5 було відчужено квартиру по АДРЕСА_3 (а.с.8), яка належала членам сім”ї у складі 4-х осіб на праві спільної власності (а.с.70).
05.03.1996 року ОСОБА_5 було придбано спірну 4-х кімнатну квартиру по АДРЕСА_1 (а.с.6).
Після чого, 27.12.1996 року подружжям було відчужено двокімнатну квартиру по АДРЕСА_2 (а.с.7), яка також належала членам сім’ї на праві спільної сумісної власності (а.с.9).
Зазначені обставини сторони спору не заперечують.
Відчуження вищевказаних квартир проводилось з дозволу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з умовою забезпечення житлом неповнолітніх на той час дітей – співвласників проданих квартир (а.с.69,70).
Згідно ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на те, що спірна квартира була придбана під час шлюбу та на її придбання було використано кошти від продажу квартири, що була спільною частковою власністю, суд правильно визнав право сторін на частку у квартирі на праві власності . Разом з тим, під час слухання справи судом першої інстанції не було враховано та дано належну оцінку тій обставині, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3- діти подружжя ОСОБА_5, були співвласниками обох відчужених квартир, що по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3. Тому не зважаючи на час відчуження квартири по АДРЕСА_2, їх право на частку у спірній квартирі повинно бути захищено з огляду на зобов”язання держави щодо забезпечення їх частки при відчуженні двох квартир та вимог спеціального законодавства щодо захисту майнових прав дітей. При визначенні такої слід виходити з рівності часток, відповідно, вимоги про визнання за позивачами права на ѕ частини квартири підлягають до задоволення.
В частині визначення порядку користування квартирою слід виходити з того, що права всіх членів сім”ї повинні бути захищені та одночасно, повинні бути враховані і їх інтереси, тому колегія суддів вважає за необхідне встановити порядок користування спірною кварторою визначивши за позивачами право користування квартирою по АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 в користування кімнати площею18,3 м.кв., 9,1 м.кв та 8,6 м.кв., а кімнату площею 12,9 м.кв. виділити в користування ОСОБА_5, кухню, туалет, ванну,кладову та коридор залишити в спільному користуванні.
З огляду на наведене, рішення суду щодо часткового задоволення позову винесено без врахування фактичних обставин у справі, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі ст.ст. 368,372 ЦКУ, Постанови Пленуму Верховного суду України від 22. грудня 1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власнсоті та керуючись ст.ст.307,309,314-316, 317 ЦПК України колегія суддів,-
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2011 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 задоволити частково. Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 право власності на ѕ частини квартири по АДРЕСА_1.
Встановити порядок користування житловим приміщенням в квартирі по АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 в користування кімнати площею 12,9 м.кв., 18,3 м.кв. та 9,1 м.кв., а кімнату площею 8,6 м.кв. виділити в користування ОСОБА_5, кухню, туалет, ванну ,кладову та коридор залишити в спільному користуванні.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Перегінець Л.В.
Судді: Мелінишин Г.П.
Меленко О.Є.