Справа №  2-874/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року Дубенський міськрайонний  суд    Рівненської  області,

  в  особі  головуючої   судді                          Лопухович  А.О.,

  при  секретарі                                               Крушняк О.С.,

   за участю представника позивача             ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засідання  в  місті  Дубно  справу  за  позовом  державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2” до   ОСОБА_2   про  стягнення  боргу,  

В С Т А Н О В И В:

     В  обгрунтування  своїх  вимог,  позивач  посилається  на  те,  що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира знаходиться у багатоповерховому будинку комунального житлового фонду та перебуває у них на балансі. Вони здійснюють його утримання та експлуатацію. Невиконання зобов’язань відповідачем щодо сплати за надані комунальні послуги призвело до виникнення заборгованості в розмірі 2469 грн. 50 коп., які просить стягнути на їх користь, а також судові витрати по справі.

Представник позивача у судовому засіданні  підтримав позовні вимоги  в повному  обсязі із зазначених підстав. Просить задоволити їх позов.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю. Пояснив, що у нього немає укладеного із позивачем ніякого договору, а тому ніяких зобов»язань також не може бути. Пояснив, що до нього ніколи не надходила пропозиція від ЖЕК №2 підписати такий договір.  Він не розуміє, які витрати несе позивач на обслуговування їх будинку і його квартири, чим це обґрунтовується. Так як ними нічого не робиться. Ремонт у під»їзді був проведений за рахунок коштів самих жителів. Плата за ліфт нараховується також безпідставно, оскільки він взагалі не працює. Вважає, що все це у засіданні повинен довести саме позивач, а не він. Підтвердив, що до ЖЕК №2 не звертався ніколи із письмовими зверненнями щодо складання актів-претензій з приводу якості надання таких послуг, були тільки усні звернення. Не згідний із наданими розрахунками і вважає ті суми такими, що не відповідають дійсності. Хто здійснював проплати зазначені у розрахунку, йому невідомо, можливо його дружина. Просить відмовити у задоволенні позову та застосувати позовну давність.

Вислухавши сторонни, свідків  та дослідивши  матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до  задоволення.

        Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної  дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

         Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

        Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2   є власником квартири АДРЕСА_1. Вказаний будинок перебуває на балансі та обслуговується ДКП «Житлово-експлуатаційна контора № 2», яке і  здійснює його утримання.    

         Матеріали справи містять довідки-розрахунки ДКП «Житлово-експлуатаційна контора № 2»про послуги, надані в період з січня 2007 року по червень 2011 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2    частково здійснювалася оплата у вересні 2007 року та у жовтні 2008 року. (а.с.18 )

           Такі дії відповідача суд розцінює як визнання своїх зобов’язань перед ДКП «Житлово-експлуатаційна контора № 2»по оплаті послуг з утриманя та експлуатації будинку, в якому знаходиться його квартира.    

         Суд вважає, що між позивачем та відповідачем склались договірні відносини  щодо надання  послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до яких ДКП „ЖЕК №2” надавало споживачу  відповідної якості послуги, а споживач  користувався послугами та зобов”язаний  був  своєчасно їх оплачувати. (а.с. 20 )

          Наведеними в суді доказами доведено, що відповідачу надавались такі послуги. Із заявами про  відмову у прийнятті  послуг, або  про надання неякісних послуг він не звертався. Претензійні акти, які є належним та допустимим доказом невиконання чи неякісного виконання позивачем своїх зобов’язань по утриманню будинку у відповідності з вимогами ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в матеріалах справи відсутні. (а.с.21)

          Виходячи з взаємовідносин та відповідно до вимог ст.68 ЖК України, статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги",   ОСОБА_2  зобов'язаний був вносити плату за послуги. Згідно з випискою з особового рахунку відповідача  за період з січня 2007 року  по червень 2011 року за діючими нормативами йому проведено нарахування   сумі  2469,50 грн. (а.с.23)       

         Доводи відповідача про те, що позивач з усіх видів передбачених послуг  не надає, не заслуговують на увагу, оскільки ним не надано жодного доказу того, що він у встановленому порядку звертався із даного приводу до відповідача із відповідними зверненням, на підставі яких мали б складатись відповідні акти та здійснюватись перерахунки плати за наданні комунальні послуги, а у разі відмови, оскаржував цю бездіяльність.  

           Згідно акту від 2 листопада 2011 року за період з 01.07.2007 року по 31.09.2008 року у будинку №81 на вул.Грушевського в м.Дубно ліфт не працював один місяць і 9 днів та нарахування квартирної плати не проводилося за це. З 01.07.2009 року по 31.09.2010 року ліфт працював і проводилися нарахування. З 01.10.2010 року по даний час ліфт зупинений у зв’язку із закінченням терміну експлуатації для капітального ремонту, зданий кошторис у Дубенську міську раду, нарахування не проводяться.(а.с.26)

           Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що позивач є бюджетною організацією. Не дивлячись на те, що по вказаному будинку існує заборгованість більше 20 тис. грн., вони проводять поточні ремонти у під»їзді, даху та інше. Також будинок обслуговує сантехнік за заявами жителів. Для проведення зварювальних робіт ними укладався окремий договір на виконання певних робіт із зварювальником і проводилася йому оплата. Відповідач не звертався до них із претензіями про складання відповідних актів.

           Із пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що вона проживає у одному під»їзді із відповідачем. Прибудинкова територія дійсно прибирається, світло на сходинковій клітці є, весною цього року був проведений ремонт. Гроші здавали люди самі, але особисто їй їх зарахував ЖЕК №2  у рахунок квартирної плати. Підтвердила, що дійсно робився ремонт козирка над вхідними дверима. Вона сплачує квартирну плату регулярно, оскільки у неї субсидія. Пояснила, що у них підвал дійсно у жахливому стані, але хто і що там робить чи робив взагалі вона не знає. Був випадок коли прорвало трубу і вода текла з 5 поверху вниз, не могли перекрити кран.    

           Таким чином, ОСОБА_2, всупереч вимогам норм права допустив заборгованість перед позивачем, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі у розмірі, визначеному розрахунком заборгованості, долученим до матеріалів справи.

          Доводи позивача про те, що  борг має бути оплачений,  ґрунтуються на вимогах закону та досліджених у справі доказах, а тому, суд вважає, що позовні вимоги ДКП «Житлово-експлуатаційна контора №2»обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі у розмірі, визначеному розрахунком заборгованості, долученим до матеріалів справи.

           Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України  позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права  або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

           Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

            За таких обставин клопотання відповідача про застосування позовної давності не підлягає до задоволення, оскільки ним здійснювалися певні дії, у даному випадку  проплати, які свідчили про визнання боргу та перебіг строку позовної давності  переривався.

             За змістом ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати.   

Керуючись ст.ст.3,6,57,60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.11,15,16,267.525,526.623 ЦК України, ст.ст.20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

В И Р І Ш И В:  

         Позов   державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2” до ОСОБА_2   про  стягнення  боргу –задоволити.  

        Стягнути з   ОСОБА_2  на користь  державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2”  2469 (дві тисячі  чотириста шістдесят дев»ять) грн. 50 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

        Стягнути з  ОСОБА_2   на користь держави 51 (п’ятдесят одну)  грн. державного мита та 30 (тридцять) грн. на користь комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2” судових витрат у справі по сплаті ІТЗ.

           Рішення  може  бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд  протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: