Справа №  1-310/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року  

Дубенський  міськрайонний  суд  Рівненської  області

в особі:     

                  головуючої   судді             Лопухович А.О.,

                при секретарі                    Крушняк О.С.,

                  за участю прокурора       Заболотного А.Л.,

                  потерпілого                      ОСОБА_1,

                 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно кримінальну справу по обвинуваченню,

                                           ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобов”язаного, маючого на утриманні малолітню дитину, на підставі п.«в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»звільненого від  призначеного покарання вироком Дубенського міськрайонного суду від 10 листопада 2010 року,  у скоєнні  злочину,  передбаченого  ч.1 ст.286  КК  України, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2011 року, близько 13 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Форд Ескорд»н.з.37973 РВ в салоні якого знаходився у якості пасажира ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, рухаючись по автодорозі Київ-Чоп з м.Дубно в напрямку с.Верба Дубенського району Рівненської області на 393 км +750 м., між с.Турковичі та с.Птича Дубенського району Рівненської області, порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, а саме:

-п.2.1-п/п «а»- водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

-п.2.3.-п/п «б»для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п.2.9- п/п «а»водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

-12.1-  під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

-12.3- у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

-13.1- водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу,

Не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості та дистанції руху та скоїв зіткнення з завантаженим дерев»яними колодами причепом «2ПТС-4»н.з.49-75 ЗЕ трактора «МТЗ-82»н.з.1491 ТЮ, під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутньому з ним напрямку.

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля Форд-Ескорд ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, у виді забою головного мозку середнього ступеня, перелому кісток носа із зміщенням, забійної рани передньої поверхні шиї, осадження м»яких тканин обличчя, перелому задньої стінки правої лобної пазухи, згідно висновку судово-медичної експертизи №296 від 6 вересня 2011 року відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження визнав повністю та щиро розкаявся. Показав, що 28 липня 2011 року він святкував ОСОБА_1 із своїй товаришем ОСОБА_1, вживали алкогольні напої. У селі були закриті магазини і вони з ним поїхали у м.Дубно докупити дещо. Приїхавши у місто так сталося, що вони лишилися у кафе до ранку. Проспавшись в машині до обіду, мали вже їхати додому, але ОСОБА_1 попросив заїхати до його сестри у с.Верба. По дорозі він здійснив обгін одного трактора із колодами, а обігнати інший не зміг, загальмувати теж не встиг. Потім більше нічого не пам»ятає, так як прийшов до тями вже у лікарні. Тілесні ушкодження були отримані ними обома. Він отримав середньої тяжкості ушкодження, а він сам тяжкі тілесні. Обоє лікувалися в лікарні тривалий час. На даний час він запевняє суд, що зробив всі правильні для себе висновки і більше подібного ніколи не повториться. Збитки потерпілому відшкодовані повністю. Просить слухати справу у відсутності свідків, з показаннями яких він згідний та не карати суворо.

Показання підсудного повністю відповідають обставинам справи, які він не оспорює.

У відповідності до ст.299 КПК України за пропозицією підсудного ОСОБА_2, суд визнав недоцільним дослідження доказів у повному обсязі. При цьому, суд переконався, що підсудний не заперечує проти дослідження доказів добровільно, підстав для сумніву добровільності та істинності його позиції немає.

ОСОБА_2  роз”яснено, що у цьому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

         Обставинами, що пом”якшують покарання підсудного є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне повне відшкодування збитків.

          Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп”яніння.

          Суд прийшов до висновку, що злочин мав місце і скоїв його ОСОБА_2 Його  дії  вірно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України як  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

           При призначенні виду і розміру покарання  ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного, який по місцю проживання  характеризується позитивно, щиро розкаюється у вчиненому злочині, добровільно відшкодував  збитки потерпілому, має на утриманні малолітню дитину, був звільнений на підставі п.«в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»  призначеного покарання вироком Дубенського міськрайонного суду від 10 листопада 2010 року за вчинення аналогічного злочину  та  вважає, що його  виправлення  і перевиховання  можливе  без ізоляції  від  суспільства із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

          Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1997 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину  та судових витрат»(із змінами та доповненнями від 03.12.1997 р. №12) оплата праці експертів здійснюється згідно з відповідною інструкцією за рахунок коштів органу, яким  зазначені особи залучені до участі  в справі. А тому, неоплата праці експертів органом досудового слідства у встановленому порядку є порушенням діючого законодавства та не підлягає до стягнення судом.

         Керуючись  ст.ст. 323, 324, 327  КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винним за ч.1 ст.286  КК України і призначити покарання  у виді  обмеження волі строком на 3 (три) роки із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.  

На підставі ст.76 КК України зобов»язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в законну силу залишити засудженому запобіжний захід  - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі:

–          трактор «МТЗ-82»н.з.14-91 ТЮ з причепом   «2ПТС-4»н.з.49-75 ЗЕ  залишити у користуванні  філії Дубенського ДЕД;

-          автомобіль «Форд Ескорд»н.з.379-73 РВ, що знаходиться на стоянці Дубенського МВ УМВСУ,  залишити в користуванні ОСОБА_2.

        Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Рівненської області з моменту його  проголошення   через  Дубенський  міськрайонний  суд.

                                  Суддя: