АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1784-2006р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія житлові правовідносини - Пироженко С.А.
Доповідач в апеляційній інстанції - Ювшин В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Бородійчука В.Г., Захарова А.Ф.
при секретарі Шульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 6 липня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до житлового відділу Черкаського міськвиконкому, ВЖ РЕУ-2 про визнання права власності на житло та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про вселення та зобов'язанні не чинити перешкод в користуванні жилим приміщенням та виселенні,-
встановила:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до житлового відділу Черкаського міськвиконкому, виробничо житлового ремонтно-експлуатаційного управління №2, заводу «Фотоприлад» та ОСОБА_4 про визнання права на житло, посилаючись на те, що його батько проживав в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, а він проживав з матір'ю в с.Сокирно, Черкаського району. В 1998 році він переїхав до батька, ОСОБА_5, але не прописувався. З того часу він весь час проживав по місцю проживання батька. В 2002 році він поступив на навчання в університет м.Черкаси, прописався в гуртожитку університету, але проживав у батька в квартирі. Просив суд визнати за ним право на проживання в квартирі №157 по вул..Корольова,16 в м.Черкаси, де він проживав з батьком, ОСОБА_5 однією сім'єю, а після смерті батька в 2005 році залишився там проживати.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про його виселення та зобов'язання не чинити перешкод в користуванні жилим приміщенням, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_5 звільнилась квартира АДРЕСА_1 і їм, як сім'ї, що потребувала покращення житлових умов 01 березня 2006 року був виданий ордер на дану квартиру.Вони зареєструвались в даній квартирі, але реалізувати свої житлові права не змогли, так як після смерті ОСОБА_5 в дану квартиру вселився його син, ОСОБА_1, який раніше в ній не проживав, замінив замки на вхідних дверях в квартиру і не допускає їх до проживання. Просили суд вселити їх в квартиру АДРЕСА_1, виселивши з неї ОСОБА_1.
Рішенням Соснівського районного суду від 6 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Соснівського районного суду від 06 липня 2006 року скасувати, вважаючи що суд першої інстанції постановив рішення, зробивши невідповідність висновків обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
В 1985 році на сім'ю ОСОБА_5 було виділено трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 на склад сім'ї п'ять осіб, в тому числі і позивача по справі - ОСОБА_1 Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишив дану трикімнатну квартиру бувшій дружині ОСОБА_6 та дітям, до числа яких відноситься і ОСОБА_1.
В 1992 році ОСОБА_5 було надано однокімнатну квартиру, жилою площею 14,4 м.квАДРЕСА_1 на склад сім'ї одна особа. З часу заселення в дану квартиру ОСОБА_5 на свою жилу площу більше нікого не поселяв та не реєстрував їх місце проживання.
ОСОБА_1 проживав з матір'ю і в червні 1999 року поміняли трикімнатну квартиру №130 на двокімнатну квартиру №95 по АДРЕСА_3. В обмінний ордер на заселення квартири АДРЕСА_3 включений і ОСОБА_1.
В 2002 році ОСОБА_1 поступив на навчання до Черкаського національного університету ім..Богдана Хмельницького на денну форму навчання і зареєстрував свое місце проживання в гуртожитку університету.
15 грудня 2005 року ОСОБА_5 помер і на його однокімнатну квартиру, як на вільне жиле приміщення 01 березня 2006 року виданий ордер сім'ї ОСОБА_4, які зареєстрували своє місце проживання в кв. АДРЕСА_1, але реалізувати своє право на проживання не можуть, так як в дану квартиру вселився ОСОБА_1, який поміняв замки на вхідних дверях в квартиру.
ОСОБА_1 суду першої інстанції не надав належних та переконливих доказів того, що він з письмової згоди померлого батька в установленому законом порядку бува поселений в спірну квартиру, чи було дане приміщення його постійним місцем проживання га ведення спільного господарства з ОСОБА_5.
ОСОБА_1 не оспорив виданий ордер сім'ї ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 в установленому законом порядку, тим самим визнавши факт, що ордер видавався на вільну жилу площу.
Тому вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, не встановивши наявності порушення житлових прав ОСОБА_1 за захистом яких він звернувся до суду, суд першої інстанції прийняв правильне рішення, яким відмовив в позові ОСОБА_1.
Доводи апелянта перевірені судом першої інстанції і обгрунтовано визнані безпідставними.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, колегія суддів, судової палати,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду від 06 липня 2006 року, - відхилити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.