САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД   м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

                                                                                                                        Справа №2-163/11            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

28.11.2011 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

          головуючого судді                                                  Румянцева О.П.

          при секретарі                                                  Бакум І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення часток в праві власності на квартиру, визнання права власності на ј частину квартири, припинення права власності на ј частину квартири та стягнення компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2010 року ОСОБА_1. звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення часток в праві власності на квартиру, визнання права власності на ј частину квартири, припинення права власності на ј частину квартири та стягнення компенсації.  

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_3 є її колишнім чоловіком, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 26.08.1996 року, відповідач ОСОБА_2. батько відповідача ОСОБА_3. від спільного сімейного життя позивач та відповідач мають малолітню доньку ОСОБА_4., 1996 року народження. В період шлюбу для проживання сім’ї була придбана АДРЕСА_1. Половину вартості квартири надали батьки відповідача, тому в договорі купівлі-проджау квартири в якості покупців були зазначені обидва відповідачі. Квартира належить відповідачам на праві спільної сумісної власності. Відповідач ОСОБА_3 створив іншу сім’ю та проживає в спірній квартирі. Позивач не має можливості проживати в спірній квартирі, також за нею не визнається право власності на частину спірної квартири. Позивач просила суд встановити, що частки відповідачів в праві власності на АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу цієї квартири від 22.03.1997 року є рівними; визнати, що Ѕ частка АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю позивача та відповідача ОСОБА_3 і його частка в праві спільної сумісної власності складає ј частину квартири; стягнути з відповідачів ОСОБА_2. та ОСОБА_3 на користь позивача солідарно компенсацію вартості ј частки АДРЕСА_1 в розмірі 50000 грн., визнавши право власності на цю частку за відповідачами.

Позивач ОСОБА_1.  позовні вимоги в судовому засіданні підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити на підставі обставин, викладених у позовній заяві.    

Відповідачі  ОСОБА_2. та ОСОБА_3  у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог .

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ним або законом.  

Судом встановлено, що АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності відповідачам  ОСОБА_2. та ОСОБА_3, згідно договору купівлі –продажу АДРЕСА_1 від 22.03.1997 року (а.с. 8).

Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, між відповідачами ОСОБА_2. та ОСОБА_3 не було жодних домовленостей щодо розміру часток у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру, суд вважає за можливе встановити, що частки співвласників є рівними.

Факт перебування в шлюбі позивачки ОСОБА_1. та ОСОБА_3 в період придбання квартири, з 26.08.1996 року по 05.09.2006 року  підтверджуються копією свідоцтв про шлюб серії НОМЕР_1 та про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 5-6 ).

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Відповідно до договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 спірна квартира була придбана відповідачами 2.03.1997 року тобто за час шлюбу. Таким чином можна вважати що Ѕ частина спірної квартири належить позивачці та відповідачу на праві спірної сумісної власності.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Оскільки між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 не було жодних домовленостей з приводу розміру часток в праві власності на спірну квартиру, суд вважає за можливе встановити, що позивачці належить її ј частка.

Відповідно до висновку № 961/962-11 судової будівельної –технічної експертизи  ринкова вартість на момент проведення оцінки АДРЕСА_1 складає 187115 грн. Таким чином, вартість ј частки спірної квартири складає 46778,75 грн.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо річ є неподільною та спільне володіння та користування майном є неможливим.

Як було встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 створив нову сім’ю та проживає нею у спірній квартирі. Даний факт підтвердили обидві сторони в судовому засіданні.  

Свідок ОСОБА_5. допитана в судовому засіданні пояснила, що позивач є її колишньою невісткою. Їй відомо, що кошти за квартиру передавались на самій квартирі у присутності свідка –сусіда від якого є розписка, крім того свідок пояснює що позивач не вкладала коштів на придбання квартири, т.я. їх не було.

Свідок ОСОБА_6., допитаний в судовому засіданні пояснив, що він є сусідом сторін по спірній квартирі. В його присутності укладалась угода купівлі-продажу, передавались кошти та складалась розписка про це. Свідку відомо, що кошти передавались відповідачем ОСОБА_2., кому вони належали йому не відомо. В спірній квартирі мешкали позивач, відповідач ОСОБА_3 та їх дочка ОСОБА_1.

Свідок Скубініч В.В. в судовому засіданні пояснив, що знайомий зі сторонами з 2000 року, стосунки нормальні. Йому відомо, що сторони ділять майно та він не займав кошти відповідачу для придбання квартири.

Таким чином, суд вважає недоведеними посилання відповідачів на те, що спірна квартира була придбана виключно на кошти ОСОБА_2, вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1., припинити право власності ОСОБА_1. на ј частину спірної квартири та визнати право власності на неї за відповідачами, та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачки компенсацію вартості ј частки квартири у сумі 46778,75 грн., судовий збір у сумі 508,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у сумі 120 грн., а всього 47407,25 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 365, 370, 372, 183   ЦК України, ст. 60, 70 СК України, ст.ст. ст.ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 208, 209, 212 –215,  218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити, що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві власності на АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 22.03.1997 року є рівними.

Визнати Ѕ частку АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Припинити право власності ОСОБА_1 на ј частину АДРЕСА_1 та визнати право власності на неї за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Стягнути  солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості ј частки АДРЕСА_1 в сумі 46778,75 грн., судовий збір у сумі 508,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього 47407,25 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   

Суддя                                                                                                    О.П.Румянцев