АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1760 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія із сімейних - Прокулевич B.C.
правовідносин
Доповідач в апеляційній Інстанції - Ювшин В.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"8" вересня 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Бородійчук В.Г., Захарової А.Ф.
при секретарі Шульга Я.В.
з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
позивачка ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2006 р. по справі за. позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, вселення в квартиру та усунення перешкод в користуванні квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на квартиру, -
встановила:
ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, посилаючись на те, що вони перебували в шлюбі з 1990 року по 2005 рік включно. Від шлюбу дітей не мають. В період шлюбу та за спільні кошти вони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 11446 гривень, гараж в автокооперативі ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 вартістю 4199 гривень, холодильник «ЕЛДЖІ» вартістю 1599 гривень та кухню вартістю 1200 гривень. Добровільно розділити спільне майно подружжя вони не можуть, тому вона вимушена звернутись до суду і просить визнати за нею право власності на 1/2 частини квартири та вселити її в дану квартиру АДРЕСА_1, так як відповідач перешкоджає їй користуватись даною квартирою, виділити відповідачу в власність холодильник, телевізор і 1/2 частину квартири, а їй гараж та кухонний набір.
ОСОБА_5 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання за нею права власності на квартиру, посилаючись на те, що 23 листопада 2003 року вона з чоловіком для їх сина ОСОБА_3 купили квартиру АДРЕСА_1 за свої кошти, але оформили квартиру на сина. Син не бажає в даний час доглядати за ними, а тому вони вирішила договір купівлі-продажу квартири на ОСОБА_3 від 20.11.2003 року визнати недійсним, та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 12 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано за нею право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та вселено її в дану квартиру. Виділено ОСОБА_4 в користування гараж в кооперативі ІНФОРМАЦІЯ_1. Виділено ОСОБА_3 в користування холодильник, телевізор, меблевий набір та визнавши за ним право власності на 1/2 частини квартири.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_5 та ОСОБА_3 просять рішення Уманського міськрайонного суду від 21 липня 2006 року скасувати, так як суд першої інстанції зробив невідповідність висновків обставинам справи та постановити нове рішення, відмовивши позивачці в позові в частині визнання права власності на 1/2 частини квартири.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 1990 року по 2005 рік. В період шлюбу вони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, гараж в автокооперативі ІНФОРМАЦІЯ_1, холодильник «ЕЛДЖІ», телевізор «Соні» та набір кухонних меблів. Із даного спільного майна подружжя оспорюється однокімнатна квартира, яка згідно договору купівлі-продажу від 20 листопада 2003 року придбана на ім'я ОСОБА_3.
Суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та визнання за нею права власності на дану квартиру, так як ОСОБА_5 не доведені обставини того, що дана квартира куплена за її з чоловіком кошти для того, щоб син доглядав за ними. Дана квартира куплена за кошти бувшого подружжяОСОБА_5 в період їх шлюбу і являється їх спільною власністю подружжя.
Але проводячи розподіл майна подружжя, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що автомобільний гараж повинен бути виділений у власність тому із подружжя, хто ним користувався, має транспортний засіб та відповідно має право на керування транспортним засобом. ОСОБА_3 має в особистій власності мотоцикл, який зберігається в авто гаражі і тому авто гараж повинен бути виділений у власність ОСОБА_3 Це змінює встановлений судом першої інстанції порядок розподілу майна подружжя, за яким ОСОБА_4 із спільного майна подружжя виділяється телевізор «Соні» та холодильник «ЕЛДЖІ» на суму 3498 гривень. ОСОБА_3 у власність виділяється гараж та набір кухонних меблів на загальну суму 5398 гривень. За лишки вартості виділеного ОСОБА_3 майна, він повинен зробити ОСОБА_4 грошову компенсацію в сумі 950 гривень.
Однокімнатна квартира являється неподільною і суд першої інстанції вірно провів її розподіл, визнавши за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності кожного на 1/2 частину квартири та залишивши її у їх спільному користуванні. Власник частки у має встановлене законом право на користування належною часткою свого майна, тому висновок суду про вселення ОСОБА_4 в квартиру, де вона має право власності на її 1/2 частину проведено у відповідності до Закону України «Про власність» та ЖК України.
Так як суд першої інстанції зробив невідповідність висновків обставинам справи, то рішення суду першої інстанції підлягає до зміни, яким необхідно частково змінити розподіл майна подружжя у відповідності до належності такого майна роду занять та іншого особистого майна.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду від 21 липня 2006 року задоволити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Уманського міськрайонного суду від 21 липня 2006 року, - відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду від 21 липня 2006 року змінити, внесши зміни в резолютивну частину судового рішення та провівши розподіл спільного майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_4 телевізор «Соні» та холодильник «ЕЛДЖІ» на загальну суму 3499 гривень Виділити ОСОБА_3 у власність із спільного майна подружжя автомобільний гараж набір кухонних меблів на загальну суму 5398 гривень.
За лишки у вартості виділеного майна ОСОБА_3, стягнути з нього на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в сумі 950 гривень.
В іншій частині рішення Уманського міськрайонного суду від 21 липня 2006 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.