Справа  № 2-а-8265/11

     П О С Т А Н О В А

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р.

Суддя Сніжнянського міського суду Донецької області Радченко В.Є., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірною відмови в виплаті щорічної грошової допомоги,  стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги , -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що він є інвалідом 2 групи  і відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ ( далі – Закон № 3551) має право на виплату щорічно до 5 травня одноразової грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Всупереч цим положенням Закону зазначену допомогу у 2011 році йому виплачено в значно меншому розмірі.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку  скороченого  провадження одноособово,  без  проведення  судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Судове рішення приймається суддею на підставі повідомлених позивачем, відповідачем обставин.

Судом  встановлено і це підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, що позивач є  інвалідом 2 групи.

Позивач як ветеран війни –інвалід 2 групи відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551 має право на отримання щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги (повинна виплачуватись до 5 травня) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Оскільки з 22 травня 2008 року остаточно відновлено дію статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а у 2009 та 2010 роках положення вказаної статті не скасовувались та не змінювались, позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги (повинна виплачуватись до 5 травня) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

          Всупереч вимогам Закону № 3551 відповідачем допомога до Дня Перемоги у 2011 році виплачена відповідно до Постанови КМУ від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" в розмірі 900 гривень.

Наявність у позивача передбаченого Законом № 3551 права на виплату йому щорічної допомоги до Дня Перемоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком є визначальною для вирішення даного спору і гарантується частиною 2 статті 46 Конституції України.

          Доводи відповідача, що розмір допомоги повинен визначатись у відповідності з зазначеною постановою Кабінету Міністрів України суд вважає необґрунтованими, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами.

          Крім того, Закон № 3551 є спеціальним Законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відсутність бюджетного фінансування щодо передбаченої Законом № 3551 щорічної допомоги до Дня Перемоги не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача грошових сум згідно наступного розрахунку.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розмір прожиткового мінімуму на 2011 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлена з 1 квітня 2011 р. по 01.10.2011 р. в  розмірі 764 гривні. Розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня 2011 року, який повинен бути сплачений позивачеві, становить 6112 гривень (764 х 8),  фактично виплачено 900 гривен.

Розмір недоплати за 2011 рік, який підлягає стягненню, складає 5212 гривень, виходячи з наступного розрахунку: 6112 грн. –900 грн.= 5212 грн.   

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-15,159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірною відмови в виплаті щорічної грошової допомоги,  стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради в виплаті ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену суму щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік в розмірі 5212,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії  постанови.

ГоловуючийВ. Є. Радченко