Справа  №  2-553/11                                                   

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 року  

Жовтневий районний суд Миколаївської  області в складі: головуючого           –судді Козаченка Р.В.,

при секретарі судового засідання –Бітюковій С.В.,

за участю:

          представника позивача –ОСОБА_1,

представника відповідача –Куфедчука О.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Корабельному районі м. Миколаєва, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 року позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, в якому свої вимоги обґрунтував наступним чином.

21 лютого 1983 року під час роботи в радгоспі ім. Леніна Жовтневого району він отримав травму ока. Наступного дня за даним фактом був складений акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1, а потім йому була встановлена втрата працездатності на 50%, про що видана довідка ВТЕК № 72/1.

На підставі цього він отримував страхові виплати, які були припинені в 2005 році з тієї підстави, що копія складеного зазначеного вище акту не відповідає встановленим нормам. Оригінал акту був ним втрачений.

Посилаючись на те, що відповідач до 2005 року виплачував йому платежі, пов’язані з його нещасним випадком на виробництві, не відмовлявся від них, тому виходячи з положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»та «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2007 року просив встановити факт, що нещасний випадок з ним 21 лютого 1983 року пов'язаний з виробництвом і він є страховим випадком, визнати копію акту форми Н-1 від 22 лютого 1983 року відносно нього дійсною, а також зобов’язати відповідача розглянути його страховий випадок та прийняти рішення про нарахування страхових виплат.

В судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідачка під час розгляду справи позов не визнав з тієї підстави, що передбачені законом виплати при настанні страхового випадку, пов’язаного з виробничою травмою можливо здійснювати при наявності належним чином складеного акту за формою Н-1. Але оригінал такого акту відсутній, а наявна копія не відповідає передбаченим законодавством вимогам, оскільки не затверджена керівником, не підписана всіма уповноваженими особами і в ньому не вказано яка була отримана травма.

Заслухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши та оцінивши матеріали  справи,  у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Так під час розгляду справи було встановлено, що позивач працював з 1982 року в радгоспі ім. Леніна Жовтневого району.

21 лютого 1983 року він був допущений до роботи по розчищенню лісосмуг на території радгоспу.

Під час виконання цих робіт він необережно повівся з однією гілкою на дереві, яку відрубував, і в результаті падіння вона вдарила його в око.

Через отриману травму ока він втратив працездатність на 50%, що підтверджується довідкою ВТЕК № 72/1 від 25 жовтня 1989 року.

Крім того наступного дня після отримання травми в радгоспі ім. Леніна був складений акт за формою Н-1.

Окрім зазначених доказів факт настання нещасного випадку на виробництві підтверджується також пояснення свідка ОСОБА_4 та медичним висновком від 4 березня 1983 року.

Сам факт нещасного випадку на виробництві з позивачем 21 лютого 2011 року представником позивача фактично не оспорювався.    

З 25 січня 1988 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності, яка виплачувалася органом пенсійного фонду до жовтня 2005 року, і була припинена в зв’язку з його виходом на пенсію та призначення пенсії за віком.

Статтею 171 КЗпП України передбачено обов’язок власника або уповноваженого ним органу проводити розслідування та вести облік нещасник випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

В даний час порядок здійснення відповідачем страхових виплат при настанні страхових випадків передбачається Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі –Закон).

Згідно зі ст. 13 цього Закону підставою для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку за встановленою формою.

Відповідно до ст. 35 та ст. Закону для розгляду справ про страхові випадки органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків необхідно представити необхідні підтверджуючі документи, в тому числі акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, складені за встановленою формою, на підставі яких за заявою особи орган на протязі 10-ти днів приймає відповідне рішення.

На час настання страхового випадку діяло Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затверджене 13 серпня 1982 року Постановою № 11-6 Президії Всесоюзного Центрального союзу професійних союзів, яке почало свою дію з 1 січня 1983 року. Даним положенням було передбачено форму складання актів про нещасний випадок на виробництві.

Проте акт про нещасний випадок на виробництві від 22 лютого 1983 року, копія якого представлена позивачем на підтвердження складеного тоді його оригіналу, не відповідає зазначеним у вказаному вище Положенні вимогам. В ньому відсутній підпис керівника, не зазначено хто його склав та проводив розслідування, відсутні всі підписи осіб, а також не зазначено які сталися наслідки від нещасного випадку.

Таким чином суд не може визнати дійсною представлену копію, не маючи при цьому також і оригіналу документу.

За відсутності належним чином складених документів про нещасний випадок на виробництві відсутні підстави вважати, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в здійсненні страхових виплат.

Вимог про покладення на будь-кого обов’язку по складанню належного акту про нещасний випадок, що стався на виробництві заявлено не було.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Корабельному районі м. Миколаєва, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Встановити факт нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 21 лютого 1983 року при виконанні трудових обов’язків в радгоспі
ім. Леніна Жовтневого району Миколаївської області, що пов'язаний з виробництвом.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                          Р.В. Козаченко