Справа № 22ц-2824/06 Головуючий в суді першої інстанції Філіпенко Л.П.
Категорія 44 Доповідач в суді апеляційної інстанції Медведєва Л.П.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Відєнєєвої О.П.
Галан Н.М.
при секретарі - Меженській М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в М.Луганську справу за апеляційною скаргою Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 13 липня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання особи одержувачем допомоги і продовження виплат,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. ОСОБА_1. визнана одержувачем допомоги держави при народженні дитини - доньки ОСОБА_2, Виконавчу дирекцію Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зобов'язано призначити та продовжити виплату допомоги держави при народженні дитини.
В апеляційній скарзі Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить скасувати рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, і постановити ухвалу про закриття провадження у справі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, звернулась до суду з письмовою заявою про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача - апелянта в апеляційному провадженні, в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів встановила наступне.
Звернувшись до суду з позовною заявою, позивачка зазначила, що 23.08.2005 року вона народила дитину - ОСОБА_2. У зв'язку з тим, що вона не була застрахована і ніде офіційно не працювала, одержувачем одноразової допомоги було призначено ОСОБА_3, з яким вона на той час проживала у цивільному шлюбі однією сім'єю і який працював на шахті імені М.В.Фрунзе в м.Ровеньки. З січня 2006 року вони припинили сумісне проживання. Згідно із довідкою шахти було виплачено допомоги в сумі шість тисяч сто дев'яносто чотири гривні. На її звернення про поновлення виплат допомоги при народженні дитини на її ім'я їй було відмовлено. Просила визнати її одержувачем допомоги при народженні дитини і продовжити виплати.
За результатами розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 судом першої інстанції були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них наступні правовідносини.
На день народження у позивачки дитини батьком був визнаний ОСОБА_3, якому за місцем роботи на шахті імені М.В.Фрунзе було призначено одноразову допомогу при народженні доньки та було виплачено частину цієї допомоги. 12 квітня 2006 року виплата допомоги ОСОБА_3 була припинена.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався ст.46 Конституції України, ст..40 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням" , Порядком призначення та сплати державної допомоги сім'ям з дітьми" та зазначив в рішенні, що відповідно до п.8 Порядку призначення та сплати допомоги при народженні дитини особам, які застраховані у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з позбавленням права на отримання допомоги батька дитини, який був застрахований на момент народження дитини, позивачка має право на поновлення виплати допомоги- Виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за місцем мешкання, а саме в місті Антрациті Луганської області.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів встановила, що судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення неправильно
застосовані норми матеріального права, а саме : застосовано закон, який не поширюється на встановлені судом правовідносини у справі.
Правовідносини по призначенню та виплати допомоги при народженні дитини регулюються Законом України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" від 18 січня 2001 року № 2240, який відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідності догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей а також Законом України „ Про державну допомогу сім'ям з дітьми" , введеного в дію постановою Верховної Ради України №2812-ХП від 21 листопада 1992 року, який відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сімЛї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення, відповідно до ст.5 якого всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.
Відповідно до статті 10 зазначеного Закону одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному із батьків дитини / усиновителю чи опікуну/, не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції позивачка ОСОБА_1. не працює, застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не є, застрахованою особою був батько дитини позивачки, який і отримував допомогу при народженні дитини.
Відповідно до ст. 4 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до цього Закону діє Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2005 року № 315.
Згідно із п.7 зазначеного Порядку виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав ;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини ;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини ;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
настання інших обставин, передбачених законодавством.
У разі смерті отримувача допомоги, а також у випадках, зазначених в абзацах другому-п'ятому пункту 7 зазначеного Порядку по заяві другої застрахованої особи / одного із батьків дитини,усиновителя,опікуна / виплата допомоги продовжується по місцю роботи цієї особи. Якщо друга особа є незастрахованою, продовження виплати здійснюється виконавчою дирекцією відділення Фонду по місцю її проживання на підставі зазначених документів.
Позивачка відповідно до ст..60 ЦПК України не надала суду доказів, чому у свідоцтві про народження її дитини громадянина ОСОБА_3 не зазначено батьком її дитини, чому він позбавлений права отримувати допомогу при народженні дитини.
При викладених обставинах суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що ОСОБА_3 позбавлений права на отримання допомоги, не зазначив в рішенні, чому його позбавлено такого права відповідно до пункту 7 зазначеного вище Порядку.
Таким чином, на позивачку розповсюджується дія Закону України „ Про державну допомогу сім'ям з дітьми" і її позов повинен бути заявлений до органу соціального захисту населення місцевої ради по місцю проживання.
На підставі вищезазначеного колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у позовній заяві позивачки до Виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" про продовження виплати допомоги при народженні дитини відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 307,309 ЦПК України,
ВИРІШИЛА :
Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 13 липня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання особи одержувачем допомоги і продовження виплат, скасувати і постановити нове, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання особи одержувачем допомоги і продовження виплат не задовольнити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак, може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.