Судове рішення #191936
Справа №22ц-2525/06

Справа №22ц-2525/06            Головуючий в суді 1-ї інстанції Карасьова Н.П

Категорія 23              Доповідач в суді апеляційної інстанції Медведєва Л.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2006 року               Колегія суддів судової палати у цивільних

справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Судців           - Відєнєєвої  О.П.

Галан            Н.М.

при секретарі     - Меженській М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в М.Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 22 червня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 586 гривень,компенсацію за моральну шкоду 500 гривень судові витрати в сумі 241 ривня 59 копійок, а всього 1327 гривень 59 копійок,у решті позовних вимог відмовлено.

В    апеляційній   скарзі   ОСОБА_1   просить       скасувати   рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають матеріалам справи, та постановити нове рішення.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача ,вислухавши пояснення сторін,-

дослідивши    матеріали     справи,  обговоривши    доводи     апеляційної

скарги,колегія суддів встановила наступне.

В лютому 2005 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про  відшкодування  шкоди,  заподіяної

 

внаслідок залиття квартири. В обгрунтування своїх позовних вимог вона зазначила, що квартира, в якій проживають відповідачі, знаходиться над її квартирою. В серпні 2004 року, коли вона знаходилась у відпустці з виїздом з міста, відповідачі забули закрити кран у своїй квартирі, у зв'язку з чим її квартира була залита водою. В результаті залиття квартири прийшла в негодність шпалера на стінах і потолках, а їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Просила стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 3248 гривень, за моральну шкоду 1700 гривень, витрати по оплаті держмита в сумі 51 гривня, послуги експерта в сумі 372 гривні 87 копійок.

В подальшому в ході судового розгляду справи позивачка змінила і доповнила свої вимоги та просила стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 2993 гривень, за моральну шкоду 1700 гривень,витрати по оплаті державного мита в сумі 51 гривня, витрати по оплаті експертизи в сумі 372гривні 87 копійок, витрати по оплати другої експертизи в сумі 414 гривень 05 копійок.

Судом першої інстанції за результатами розгляду цивільної справи встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них наступні правовідносини.

Позивачка проживає в квартирі АДРЕСА_1, відповідачі проживають в квартирі НОМЕР_1 того ж будинку.

В липні 2004 року, коли позивачка із своєю сім'єю перебували у відпустці, відповідачі, забувши закрити кран, залили квартиру позивачки.

З акту від 01.11.2004 р. вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 були встановлені наслідки залиття.

Проти факту залиття квартири позивачки відповідачі не заперечували. При розгляді справи мав місце спір тільки відносно суми шкоди. З цією метою по справі було проведено три експертизи. З висновком комісійної будівельно-технічної експертизи сторони погодилися, однак, позивачка просит ь стягнути матеріальну шкоду в сумі 2993 гривні, визначену комісійною будівельно-технічною експертизою, а відповідачі - згодні відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 586 гривень.

Відповідно   до   висновку   №4958/22   комісійної  судової  будівельно-технічної експертизи, складеного 20 березня 2006 року, до суми 2993 гривень входить наступне: заробітна плата 98,3 гривень ; вартість матеріалів 586 гривень; вартість експлуатації будівельних машин 4 гривні;

 

загальновиробничі витрати 582 гривні;

прибуток 279 гривень;

засоби на покриття адміністративних витрат 58 гривень;

податок 2 гривні;

податок на додану вартість 499гривень.

У судовому засіданні було встановлено,що ремонт в квартирі позивачка робить своїми силами , тому суд вважає, що задоволенню підлягає позов в сумі 586 гривень, що складає вартість матеріалів.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції встановив, що діями відповідачів позивачці була завдана моральна шкода, та відповідно до ст.23 ЦК України врахував вимоги розумності і справедливості, визначив відшкодування її в розмірі 500 гривень.

Судові витрати розподілені між сторонами у справі   відповідно до ст.88 ЦПК України.

За результами розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст .1166 ЦК України , яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, моральна шкода,завдана фізи чній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Колегія суддів визнає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі та відповідно до них правильно визначені правовідносини. Суд правильно визначив розмір завданої позивачці матеріальної шкоди та встановив, що діями відповідачів їй завдано моральну шкоду у зв'язку із залиттям водою квартири з вини відповідачів, яка полягає у фізичному болі та у душевних стражданнях, яких позивачка зазнала у

 

зв'язку з пошкодженням її майна При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд врахував вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини,які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участ ь у справі ,виникає спір.

Позивачкою у справі не надано суду доказів щодо понесених нею витрат в тому розмірі, в якому вона вимагає, так як, здійснюючи сама ремонт в квартирі після її залиття водою, найману робочу силу вона не використовувала, заробітну плату нікому не платила, доказів про експлуатацію будівельних машин під час ремонту і відповідно до цього розміру її вартості, вона не надала.

Відповідно до Правил визначення вартості будівництва / ДБН Д. 1.1-2000/, затверджених наказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №174 від 27.08.2000., загально виробничі витрати - це витрати будівельно-монтажної організації, що складаються з трьох блоків, у тому числі : засоби на заробітну плату працівників, відрахування на соціальні заходи відповідно до законодавства, засоби на покриття інших статей - амортизаційні відрахування на ремонт і переустаткування механічних знарядь виробництва, витрати на службові відрядження персоналу, амортизація нематеріальних активів для обслуговування апарату керування підприємства, витрати на утримання протипожежної і сторожової охорони та інше.

Заробітна плата, що нараховується під час складання кошторису та включає відрахування в обов'язкові фонди, повинна бути підтверджена актами прийому-здачі виконаних робіт комплексною бригадою.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив ту обставину, що в тому разі, коли позивачка здійснювала ремонт квартири власними силами, сума загальновиробничих витрат 582 гривні не підлягає стягненню.

Крім цього, інші статті договірної ціни - прибуток, засоби на покриття адміністративних витрат, податок, податок на додану вартість - це кошти, які йдуть на розвиток підприємства, та на сплату податків підприємства, тому в даному випадку вони взагалі не повинні підлягати стягненню.

 

Судом першої" інстанції правильно визнано, що завдана позивачці матеріальна шкода - це вартість матеріалів, що були зіпсовані внаслідок залиття квартири, а саме 586 гривень, які він і стягнув з відповідачів.

При викладених обставинах колегія суддів вважає ухвалене рішення законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає, у зв'язку з чим, судова колегія вважає апеляційну скаргу відхилити, рішення -залишити без змін.

Керуючись ст..ст.ЗОЗ,307,308 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 22 червня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення шкоди, відхилити, рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація