Справа №  2-1160/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року Дубенський міськрайонний  суд    Рівненської  області,

  в  особі  головуючої   судді                          Лопухович  А.О.,

  при  секретарі                                               Крушняк О.С.,

   за участю представника позивача             ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засідання  в  місті  Дубно  справу  за  позовом  державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2” до ОСОБА_2 про  стягнення  боргу,  

В С Т А Н О В И В:

     В  обгрунтування  своїх  вимог,  позивач  посилається  на  те,  що  ОСОБА_2  є власником квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира знаходиться у багатоповерховому будинку комунального житлового фонду та перебуває у них на балансі. Вони здійснюють його утримання та експлуатацію. Невиконання зобов’язань відповідачем щодо сплати за надані комунальні послуги призвело до виникнення заборгованості в розмірі 1813 грн. 79 коп., які просить стягнути на їх користь, а також судові витрати по справі.

Представник позивача у судовому засіданні  підтримав позовні вимоги  в повному  обсязі із зазначених підстав. Просить задоволити їх позов.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю. Пояснив, що у нього немає укладеного із позивачем ніякого договору, а тому ніяких зобов»язань також не може бути. Визнав, що до нього надходила пропозиція від ЖЕК №2 підписати такий договір, але він відмовився,  запронувавши укласти його в іншій редакції, більш розширеній і уточненій. Йому не зрозуміло які витрати несе позивач на обслуговування їх будинку і його квартири, чим це обґрунтовується. Підтвердив, що 26 травня 2010 року підписував договір про гарантійне повернення боргу по квартирній платі в сумі 1324,68 грн., але стверджує, що це було вимушено у зв’язку із проведенням автономного опалення. Із письмовими заявами з приводу ненадання послуг чи їх якості до ЖЕК №2 не звертався, були тільки усні. Згідний платити тільки за існуючі надані послуги. Просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши сторони  та дослідивши  матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до  задоволення.

        Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної  дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

         Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

        Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 та проживає у ній. Вказаний будинок перебуває на балансі та обслуговується ДКП «Житлово-експлуатаційна контора № 2», яке і  здійснює його утримання.    

         Матеріали справи містять довідки-розрахунки ДКП «Житлово-експлуатаційна контора № 2»про послуги, надані в період з січня 2007 року по червень 2011 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 частково здійснювалася оплата у травні та вересні 2010 року. (а.с.4)

           Крім того, 26 травня 2010 року між сторонами був укладений та підписаний договір про гарантійне повернення заборгованості по квартирній платі.  ОСОБА_2 фактично визнав і підписав суму боргу в розмірі 1324, 68 грн. та зобов»язувався погасити її протягом 7 місяців.(а.с.7)

            Такі дії відповідача суд розцінює як визнання своїх зобов’язань перед ДКП «Житлово-експлуатаційна контора № 2»по оплаті послуг з утриманя та експлуатації будинку, в якому знаходиться його квартира.    

         Суд вважає, що між позивачем та відповідачем склались договірні відносини  щодо надання  послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до яких ДКП „ЖЕК №2” надавало споживачу  відповідної якості послуги, а споживач  користувався послугами та зобов”язаний  був  своєчасно їх оплачувати. (а.с.5 )

          Наведеними в суді доказами доведено, що відповідачу надавались такі послуги. Із заявами про  відмову у прийнятті  послуг, або  про надання неякісних послуг він не звертався. Претензійні акти, які є належним та допустимим доказом невиконання чи неякісного виконання позивачем своїх зобов’язань по утриманню будинку у відповідності з вимогами ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в матеріалах справи відсутні. (а.с. 8)

          Виходячи з взаємовідносин та відповідно до вимог ст.68 ЖК України, статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги",  ОСОБА_2 зобов'язаний був вносити плату за послуги. Згідно з випискою з особового рахунку відповідача  за період з січня 2007 року  по червень 2011 року за діючими нормативами йому проведено нарахування   сумі  1813,79 грн. (а.с.9)       

         Доводи відповідача про те, що позивач з усіх видів передбачених послуг більшість не надає, а ті які надаються неякісні та невчасні, не заслуговують на увагу, оскільки ним не надано жодного доказу того, що він у встановленому порядку звертався із даного приводу до відповідача із відповідними зверненням, на підставі яких мали б складатись відповідні акти та здійснюватись перерахунки плати за наданні комунальні послуги, а у разі відмови, оскаржував цю бездіяльність.  

           ОСОБА_2, всупереч вимогам норм права допустив заборгованість перед позивачем, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі у розмірі, визначеному розрахунком заборгованості, долученим до матеріалів справи.

          Доводи позивача про те, що  борг має бути оплачений,  ґрунтуються на вимогах закону та досліджених у справі доказах, а тому, суд вважає, що позовні вимоги ДКП «Житлово-експлуатаційна контора №2»обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі у розмірі, визначеному розрахунком заборгованості, долученим до матеріалів справи.

             За змістом ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати.   

Керуючись ст.ст.3,6,57,60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.11,15,16,267.525,526.623 ЦК України, ст.ст.20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

В И Р І Ш И В:

         Позов   державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2” до ОСОБА_2  про  стягнення  боргу –задоволити.

        Стягнути з  ОСОБА_2  на користь  державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2”  1813 (одну тисячу  вісімсот тринадцять) грн. 79 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

        Стягнути з  ОСОБА_2  на користь держави 51 (п’ятдесят одну)  грн. державного мита та 30 (тридцять) грн. на користь комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2” судових витрат у справі по сплаті ІТЗ.

           Рішення  може  бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд  протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: