Справа  № 22ц-2144                                                               Головуючий у 1 інстанції

Буйкін М.І. Доповідач:     Галан Н.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2006року                 Колегія суддів судової палати по цивільних справах

апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого:            Галан Н.М.

судців:                        Відєнєєвої О.П., Медведєвої Л.П.

при секретарі:           Меженської М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рубежанського міського суду Луганської області від 16 березня 2006року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права на жиле приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втратившою право на житло

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду, яке оскаржується, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 задоволенні заявлених нею вимог, задовольнивши його позовні вимоги, мотивуючи тим, що суд невірно застосував ст.64 ЖК України.

Заслухавши доповідача, пояснення з"явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, обсудивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних причин.

Як вірно було встановлено у суді 1 інстанції, сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 1992року, вони мають спільну дитину. У 1996році сторони розірвали шлюб, але продовжували проживати разом, тобто, позивачка вселилася у спірну квартиру на правах члена сім"ї наймача та постійно проживає у спірній квартирі.

Згідно до ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які приймають участь у справі, мають рівні права по наданню доказів, їх дослідженню та доказуванню перед судом у їхній переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

От же, відповідач повинен був довести ті обставини, на які він посилається у своєму позові та запереченнях. Однак, відповідач не надав суду доказів, які б підтвердили його заперечення на позов ОСОБА_2

Ст 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст.60 ЦПК України.

Однак, відповідач не надав суду доказів того, що позивачка втратила право на спірне житло.

Суд 1 інстанції вірно застосував норми ст.64 ЖК України, якою передбачено, що особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім"ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім"ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім"ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідач не надав суду доказів, які б довели ті обставини на підставі яких позивачка втратила право на користування спірною квартирою.

Відсутність реєстрації позивачки у спірній квартирі не можна вважати підставою для позбавлення її права користування квартирою, бо позивачка фактично весь час з 1992року мешкає у спірній квартирі, що доведено нею у судовому засіданні.

Зважаючи на наведене судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги не має.

Рішення суду 1 інстанції відповідає вимогам ст.213-215 ЦПК України.

Керуючись ст. 209,303,304,307,308 ЦПК України,судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рубежанського міського суду Луганської області від 16 березня 2006року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в продовж 2-х місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.