№ 22ц-2730/06 Головуючий в суді 1 інстанції: Морозова С.М.
Доповідач: Карайван Т.Д.
РІШЕННЯ Іменем України
14 вересня 2006 року Апеляційний суд Луганської області в складі:
Головуючого: ;Карайван Т.Д.
Суддів: Дмитрієвої Л.Д., Коротенко Є.В.
При секретарі: Стехіної Я.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 30 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" та ВАТ "Луганськавто" про заміну автомобілю, стягнення неустойки, матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд вирішив зобов"язати Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" провести заміну автомобіля ЗАЗ 112280, номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2 випуску 2003 року, яка належить на праві власності ОСОБА_1. на іншу автомашину цієї ж модифікації, яка передбачена для інвалідів з поразкою обох ніг.
Суд стягнув з ЗАТ "ЗАЗ" на користь позивача неустойку в сумі 32970 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн., а всього 35970 грн. а також на користь держави держмито в сумі 479 грн.
В задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди судом відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ЗАТ "ЗАЗ" просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач 21 листопада 2003 року придбав у ВАТ "Луганськ-Авто" автомобіль ЗАЗ 110280 з ручним керування, виготівником якого є ЗАТ "ЗАЗ", зареєстрував його в ДАІ та почав експлуатувати.
Однак, автомобіль, проданий з гарантією якості, періодично виходив з ладу, а саме в автомобілі не переключалися швидкості, машина глохла, йшла ривками, надмірно витрачала пальне. В період з 2003 року до червня 2005 року ВАТ "Луганськ Авто" неодноразово проводило ремонти автомобіля. Були замінені трос спідометра, замок запалювання, диск зчеплення та розподільник. Але ж і після проведених ремонтів автомобіль продовжував глохнути та витрачати пальне надміри.
У зв"язку з наявністю суттєвих недоліків автомобіля позивач неодноразово звертався до продавця з проханням замінити йому автомобіль на якісний, але ж в цьому йому було відмовлено.
Згідно з п.1 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року, який введений у дію з 1 жовтня 1991 року, відповідно до Закону від 15 грудня 1993 року діє в новій редакції з 15 січня 1994 року споживач при виявлені недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного або інших термінів, установлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виготівника: а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; б) заміни на аналогічний товар належної якості; в) відповідного зменшення його купівельної ціни; г) заміни на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни; д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
Судом встановлено, що з вини виготівника ЗАТ "ЗАЗ" ОСОБА_1 придбав автомобіль неналежної якості, який в період гарантійного строку не був належно відремонтований ВАТ "Луганськ-Авто" і не був замінений, та не може належним чином експлуатуватися.
Згідно закону виконавець не несе відповідальності за недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача. Проте, відповідач не довів в судовому засіданні, що недоліки в роботі автомобіля виникли з вини споживача, внаслідок порушення правил користування ним або його зберігання.
Тому вирішуючи питання про відповідальність, а також про наявність і розмір збитків, заподіяних споживачеві у зв"язку з придбанням автомобіля неналежної якості, та про неможливість виконати ремонт у період гарантійного строку, суд обґрунтовано зобов"язав виготівника виконати певні дії на захист інтересів позивача, а саме замінити автомобіль на автомобіль належної якості для інвалідів з поразкою обох ніг.
Разом з тим при вирішенні справи, суд безпідставно керувався Законом України "Про захист прав споживачів" в редакції від 1 грудня 2005 року, оскільки закон зворотної сили не має, а правовідносини між сторонами виникли у 2003 році, тому апеляційний суд вважає за необхідне виключити з рішення посилання на вказаний закон та застосувати Закон від 12 травня 1991 року.
Апеляційний суд вважає також, що судом неправильно застосований матеріальний закон в частині задоволення позову про стягнення неустойки.
Згідно зі ст..709 ЦК України, положень ст..14 Закону України "Про захист прав споживачів" право вимагати неустойку виникає у споживача у випадку, коли виконавець прострочить виконання ремонту більш ніж 14 днів, або на його вимогу на час ремонту йому не буде наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі.
Як вбачається з матеріалів справи, ремонт автомобіля при зверненні позивача не перевищував 14 днів, а вимог про надання йому автомобіля на час ремонту він не заявляв.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду в цій частині, та ухвалити нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні позову про стягнення неустойки. З урахуванням наведеного зменшенню підлягає також держмито на суму 329 грн.
В решті рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його
скасування немає.
Керуючись ст..307, ст..ст..309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" задовольнити частково.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від ЗО червня 2006 року змінити. В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ "ЗАЗ" про стягнення неустойки в сумі 32970 грн. скасувати, та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
Зменшити суму стягнутого на користь держави держмита до 150 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.