Справа № 274/6007/24

Провадження №2/291/233/25

РІШЕННЯ

іменем України

27 березня 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі

головуючого судді Федорчук І.В.

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                       встановив:

У липні 2024 року представник ТОВ «Іннова Фінанс» Алфімов Б.Ю.  через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 , в обґрунтування якої зазначив, що 08.10.2023 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 1826421023. Договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до його умов ТОВ «Іннова Фінанс» надало відповідачу кредит у розмірі 6000 грн, строком на 30 днів.

Представник позивача зазначив, що між сторонами досягнуто всіх істотних умов договору.

Позичальник свої зобов`язання відповідно до умов договору позики не виконав, в той час як позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6000 грн., що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Відповідач суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 56770,20 грн., яка складається з 6000 грн. заборгованості за тілом кредиту; 50770,20 грн. заборгованості за процентами. Проценти нараховувалися по 18.07.2024 року включно.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 про відмову у відкритті провадження у справі, відмовлено у відкритті провадження у справі №274/6007/24, а матеріали справи №274/6007/24 направлено до Ружинського районного суду Житомирської області разом з ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025 у справі №906/807/24.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 головуючою суддею визначено Федорчук І.В.

20.02.2024 року у справі було відкрито провадження та розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судовою повісткою, однак в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про закриття судового провадження на підставі ухвали Господарського суду Житомирської області від 16.01.2025, про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнала.

Водночас, суд залишає без розгляду подане у справі клопотання від 19.03.2025 яке надійшло на електронну поштову адресу суду від імені відповідача з відсутнім електронним - цифровим підписом.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, установив такі фактичні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 08.10.2023 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 1826421023. Договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до його умов ТОВ «Іннова Фінанс» надало відповідачу кредит у розмірі 6000 грн, строком на 30 днів.

Згідно з п. 1.1. позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 6000 грн. 00 коп. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3., 1.4. ,1.5. договору та додатків (а.с.13-16).

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості позики та реальної річної ставки за договором надання грошових коштів у позику (додаток № 1 до договору № 1826421023 від 08.10.2023) укладений між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , який є невід`ємною частиною кредитного договору встановлено графік розрахунків, де вказано, що строк, на який надано кредит 30 днів, дата видачі кредиту 08.10.2023, дата повернення 07.11.2023, сума кредиту 6000, 00 грн, проценти за користування кредитом 3582, 00 грн, реальна річна процентна ставка 29653,85 %, загальна вартість кредиту 9582, 00 грн. Вказаний додаток підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора m5s4s3eb1 (а.с.12).

У паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти (а.с.18-20).

Відповідно до довідки від 15.07.2024 ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», убачається операція, згідно договору з ТОВ «Іннова Фінанс» №160523/1 від 16.05.2023 про переказ коштів на суму 6000 грн. на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с.22).

Суд зважає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного договору  у електронній формі, відповідає у тому числі положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції; надала відповідні дані для заповнення формуляра заяви (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, дані паспорту та ін.) та шляхом накладення електронного підпису погодилася із запропонованими умовами договору, підписавши їх.

Факт підписання сторонами зазначеного договору не спростований та не оспорюється. За таких обставин, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Іннова Фінанс» виникли договірні відносини, оскільки між ними був укладений відповідний Договір про надання грошових коштів у позику.

На переконання суду вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного Договору недійсним у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.

Судом встановлено, що після укладення вищезазначеного договору відповідач ОСОБА_1 отримала обумовлені договором кредитні кошти, що доводиться матеріалами справи.

У зв`язку з цим, судом встановлено, що ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов`язання за вказаним договором виконали у повному обсязі надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Проте, всупереч обумовленим умовам договору ОСОБА_1 не належно виконала взяті на себе договірні зобов`язання, оскільки не здійснювала у повному обсязі, щомісячно, у відповідності до встановленого Графіку платежів за договором погашення кредитної заборгованості щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом.

Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Разом з тим, судом установлено, що на підставі відповідної ухвали від 16 січня 2025 року Господарським судом Житомирської області по справі №906/807/24 було відкрито провадження у справі про несплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 . Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.

Припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражною керуючого Волторніста С.І.

Закрито провадження у справі №906/807/24.

Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень вказана ухвала суду не оскаржувалася та 16.01.2025 року набрала законної сили.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутство грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума

кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з частиною третьою статті 129 КУзПБ за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до частини четвертої статті 129 КУзПБ у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.

Згідно з частиною п`ятою статті 129 КУзПБ у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.

Відповідно до частини першої статті 134 КУзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника фізичної особи від боргів.

Згідно з частиною другою статті 134 КУзПБ фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 КУзПБ).

Як убачається із матеріалів справи договір про надання грошових коштів у позику №1826421023 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено 08.10.2023.

Із  матеріалів справи вбачається, що заборгованість за кредитним договором №1826421023 становить - 56770,20 грн та виникла у ОСОБА_1 перед ТОВ «Іннова Фінанс» з 08.10.2023 року.

Із наведеного слідує, що заборгованість за вказаним кредитним договором у ОСОБА_1 виникла до її звернення до Господарського суду із заявою про її неплатоспроможність, як фізичної особи, та відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої статті 90 КУзПБ, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги

конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

При цьому, за приписами ч.6, 7 ст.133 КУзПБ вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, із вимогами про стягнення заборгованості до Господарського суду під час розгляду справи про неплатоспроможність відповідача, ТОВ «Іннова Фінанс» не зверталось.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, які не відносяться до вимог визначених ч. 2 ст. 134 КУзПБ, які можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі №906/807/24 від 16.01.2025 звільнено ОСОБА_1 від обов`язку повернення відповідних непогашених боргів, у тому числі і перед ТОВ «Іннова Фінанс».

Тож, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Іннова Фінанс».

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

                                                        у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Федорчук